Михайло Гаврилко належав до тих непересічних особистостей, історія життя і творчости яких могла б стати сюжетом до захопливої науково-пригодницької книжки. Його життя і праця чергувались з перебуванням у різних місцевостях, знайомством з багатьма особами, в тому числі відомими, з арештами і втечами. Однак ніхто, в тому числі й представники українського мистецтвознавства, у якому він залишив чималий слід, не спромігся навіть на видання якоїсь узагальненої праці про митця. Пов'язано це з політичними вподобаннями М. Гаврилка, із специфічним характером художника, який не був доступним для багатьох. Постать Гаврилка свого часу була зрозуміла лише невеликому гурткові.
З давніх давен зоряне небо
полонило уявлення землян. Кожний пра/народ зі своїми геокліматичними
умовами уявляв будову небосхилу, причини та спосіб існування зірок,
тьмяного Місяця та яскравого Небесного Вогню. Поколіннями формувалися
міти, легенди, перекази до їхнього походження і призначення,
встановлювалася усталеність їх назви. Обов’язковим елементом при
зображенні нашого світила – «Сонця» (Солуні, Сурожа, Яруні, ЯрБога,
Купайла, Хорса,..) – були промені.
Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка.
Фальсифікуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам'ять про нього, Москва ставила перед собою мету поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну.
Після вторгнення московських військ на землі щойно
проголошеної Української Народної Республіки та знищення української
державності український народ заплатив неуявно велику ціну за невміння
відстояти свою волю.
Незважаючи на знищення українських регулярних військ вся територія
України в двадцятому році була охоплена вогниками повстань та стихійних
протестів проти пануваня окупаційної московської влади в Україні.
Особливо більшовицьку владу не сприймало українське селянство,
відчуваючи на собі сповна весь жах радянського терору та репресій.
Українські селяни, на відміну від московських, будучи українцями, не
могли погодитись на роль слухняного раба в руках жорстокого,
підступного і немилосердного господаря, що ним стала, замінивши царат,
радянська система. Тому територія нашої країни була охоплена мережою
селянських протестів проти насильно встновленого диктаторського режиму.
Третій совєтський голод в Україні тоталітарна "партія-держава” СССР
влаштувала після страхітливої руйнівної війни, що двічі вогнем і кров’ю
пройшла українською землею. Провадження голоду відбувалося шляхом
пограбування села через здійснення репресивної хлібозаготівельної та
податкової політики, насильницькі зверхнадмірні зернопоставки у
посушливі та неврожайні повоєнні роки.
Свавільні жінки з хистом полководців добре стріляли й хазяйнували, але від красенів не відмовлялися. Прототипом амазонок стали причорноморськi iндоарiї
За легендою, греки перемогли войовничих жінок на ріці Фермодонт у Малій Азії, посадили полонянок на кораблі й верталися додому. Дорогою амазонки перебили своїх «переможців», повернули кораблі до берегів Скіфії, як звалася колись Україна, й висадилися в районі Меотиди, тобто Азовського моря. Тут войовниці зайнялися грабуванням скіфів. Ті підіслали до амазонок своїх юнаків. Скіфські красені покохалися з войовницями, і від такого шлюбу народився народ савроматів, жінки якого продовжили спосіб життя амазонок.
Використання пластикових контейнерів для їжі, банок і пляшок для
дитячого харчування може серйозно нашкодити здоров`ю людини і викликати
смертельно небезпечні захворювання.
Всі ці місткості містять бісфенол А (BPA) – шкідливу хімічну сполуку,
яка виділяється з пластика при багатократному використанні або частому
митті тари. Бісфенол А широко застосовується при випуску компакт-дисків,
деталей автомобілів, при виготовленні покриттів, клеїв і конструкційних
матеріалів, які замінюють метал, скло, деревину. Зокрема бісфенол А
використовується при виготовленні пластмас, якими покриваються внутрішні
поверхні консервних банок для продуктів харчування, і при виготовленні
тари, використовуваної в косметичній і продуктовій промисловості.
Україна, Мазепа! Два слова повні споминів для всіх, що задумуються над
історією Східної Європи. Україна для більшості - це мрячний, хоч і
привабливий образ, мрійлива літня ніч, з низьким похмурим небом, де
розсіяні великі, ясні зорі, якийсь невиразний маобнок, на який
чужинцеві важко наложити рамки часу простору.
У західноевропейській літературі Мазепа, завдяки романтичній поезії,
залишився лєгендовим героєм, такою самою нереальною появою, як і
країна, що його видала: - вродливий юнак, напівголий, прив'язаний до
розгнузданого дикого коня, що мчить у божевільому розгоні, цькованим
маревом, через степову тирсу назустріч таємничому призначенню. Чи
Мазепа є тут плодом уяви, маревом? Навіть і цим ні, а тільки динамічим
жестом.
А проте до якої лєгенди зростає така пригода!
У "м’ясорубку” Букринського плацдарму йшли зеки, 16-річні юнаки та "зрадники Вітчизни”
Здавалось би, за декілька десятків років будь-які "білі
плями” історії можна стерти. Проте у випадку нашої радянської минувшини
навіть шести десятиліть для встановлення істини буває замало. Наочний
приклад тому — історія визволення Києва від німецьких загарбників: лише
зараз ми підходимо до того, аби осмислити цю подію без зайвих ілюзій…
Київська визвольна операція, проведена восени 1943-го р., була й
залишається чи не найсуперечливішим досягненням Радянської армії в роки
Великої Вітчизняної війни. Від початку вона потрапила до списку т.зв.
"десяти сталінських ударів”: партійна пропаганда втовкмачувала в голови
"совків”, що завдяки героїчному прориву Східного валу німецької оборони
перемога над гітлерівцями… і так далі. Згодом, однак, почали лунати
думки про те, що спроба захопити Київ через Букринський плацдарм,
починаючи з 22.09.1943 р., була стратегічною помилкою радянського
командування, а скільком людям це коштувало життя — невідомо.
Історія |
Переглядів: 6038 |
Автор: Валерій Семиволос |
Додав: Росава |
Дата: 02.05.2011
| Коментарі (8)
«Вкрилася тоді Україна курявою повстанських доріг... Отамани, отамани… Вони любили
життя, ці незвичайні люди, готові вмерти за волю. Вони мусили ходити в
атаку, бо не любили ходити в ярмі», — написав у своїй книзі «Залізом і
кров’ю» сумський історик Геннадій Іванущенко про українську революцію
та війну за незалежність 1917 – 1920 рр. або, як її ще називають,
громадянську війну. Бориспільців
більшовицька влада грабувала нещадно. "Продотряди” налітали на садиби і
забирали все, що потрапляло під руку: майно, хліб, фураж, а ще
вимагали, аби їх частували, напували і годували коней. Це обурило
жителів тодішнього містечка. І в Борисполі було створено підпільний
комітет самооборони...
Під час
звільнення Києва полягли сотні тисяч людей, яким тодішня влада наказала
форсувати Дніпро без зброї, військового досвіду і знань. Саме тому мова
далі піде, про мобілізованих до Червоної армії із звільнених населених
пунктів, прозваних у народі «піджачниками», «чорносвитниками», «чорною
піхотою» через те, що нерідко вони йшли в бій без військового
обмундирування. Таких людей, які за задумом тодішньої влади мали
власною кров’ю «змити ганьбу перебування на окупованій території», було
мобілізовано 300 тисяч – у битві за Дніпро їх загинуло приблизно 250 –
270 тисяч. Загальні ж втрати в цій битві загинули 380 тис.
Земля утримує все живе і неживе на своїй поверхні, створюючи умови для
існування життя на живій Землі. Ми були свідками того, що в тих селах
Теребовлянського р-ну Тернопільської обл., у яких бились релігійні
громади у 1992 р., пройшов сильний смерч. Смерч обійшов ті села, у яких
люди шанобливо ставились один до одного...
...Вода сприймає інформацію набагато сильніше ніж людина. Вона миттєво
засвоює та відображає суть думок і слів незалежно від того на якій
Земній мові вони висловлені. Більше того: мовою по відношенню до Води є
макож музична мова, передача повідомлень з допомогою електромагнітних
коливань, передача змісту за допомогою всіх предметів-творів мистецтва,
ужиткових речей, написів усіма мовами, а також ієрогліфами. Вода є
ідеальним середовищем для сприйняття інформації.
Як часто ви чистите зуби? Швидше за все, один або два рази на день. А як часто ви замислювалися над тим, які речовини знаходяться в зубній пасті, якою ви користуєтеся день у день, місяць за місяцем? ...Незважаючи на те, що фторид - природна речовина, він є токсичним для людини, набагато більшим токсином, ніж свинець. Ін'єкція 2-5 грам фториду натрію (стандартний компонент в зубній пасті) - смертельна доза. Кількості фториду в одному тюбику зубної пасти середнього розміру достатньо для того, щоб убити маленьку дитину, якщо використати весь тюбик за один раз. Зубна паста з фтором містить набагато більш високу концентрацію фториду в порівнянні з вмістом фториду в природі...
Чому ж люди починали додавати фторид у зубну пасту і воду?
Як завжди, в цій історії замішані великі гроші і політика...
«Батько»
Жіночого дня - Клара Цеткін (Ейсснер) мала своєрідне ставлення до
чоловіків, ніколи не вступала в офіційний шлюб і мала близьку подругу -
Розу Люксембург...
Чи варто дивуватися, що прародителькою «Жіночого дня», чисто гендерного
свята, стала саме пані з такими нетрадиційними поглядами. Вдумайтеся,
адже це очевидна дурниця - "боротися за рівноправність" статей шляхом
поділу і тим самим протиставлення людей за статевою ознакою. Чи не
логічно припустити, що якби це був, як було продекларовано, день
боротьби за рівноправність, то його і назвали б "День рівноправності
чоловіків і жінок", привертаючи тим самим до цього процесу всіх людей,
згодних з таким гаслом, а не фільтруючи їх по первинних і вторинних
статевих ознак, перекладаючи, за замовчуванням, чоловіків в пасив цього
процесу. Або ж справжня мета цього свята інша?
Будь-яка масова подія, а тим більше загальнонародні (або міжнародні)
свята - це масовий викид енергії мільйонів людей. Питання про те, що ж
це за свято, і які події ми насправді "відзначаємо" породжує головне
питання: який егрегор ми заряджаємо своєю енергією?
З книгосхову
Пошук по сайту
