З давніх давен зоряне небо
полонило уявлення землян. Кожний пра/народ зі своїми геокліматичними
умовами уявляв будову небосхилу, причини та спосіб існування зірок,
тьмяного Місяця та яскравого Небесного Вогню. Поколіннями формувалися
міти, легенди, перекази до їхнього походження і призначення,
встановлювалася усталеність їх назви. Обов’язковим елементом при
зображенні нашого світила – «Сонця» (Солуні, Сурожа, Яруні, ЯрБога,
Купайла, Хорса,..) – були промені.
Земля утримує все живе і неживе на своїй поверхні, створюючи умови для
існування життя на живій Землі. Ми були свідками того, що в тих селах
Теребовлянського р-ну Тернопільської обл., у яких бились релігійні
громади у 1992 р., пройшов сильний смерч. Смерч обійшов ті села, у яких
люди шанобливо ставились один до одного...
...Вода сприймає інформацію набагато сильніше ніж людина. Вона миттєво
засвоює та відображає суть думок і слів незалежно від того на якій
Земній мові вони висловлені. Більше того: мовою по відношенню до Води є
макож музична мова, передача повідомлень з допомогою електромагнітних
коливань, передача змісту за допомогою всіх предметів-творів мистецтва,
ужиткових речей, написів усіма мовами, а також ієрогліфами. Вода є
ідеальним середовищем для сприйняття інформації.
Чого тільки не витворило людство про нього – одні співають йому
панегірики, інші – хулу. Про жодну іншу людину стільки не говорять і не
пишуть, скільки про Христа. І так було, найвірогідніше, ще задовго до
того, як появилося християнство. Цей образ не міг з’явитися із нічого,
бо був затребуваний завжди – як Вартовий життя, як приклад для
наслідування та обожнювання. Хоча, звичайно, не всім однаково припадав
до душі.
Цілком очевидно, що прототипом біблійного мудреця Соломона став
атенський законодавець Солон, Давида і Самсона – Геракл. Навіть перші
учні Ісуса Христа рибаки мали прототипів – ними були критські
(насправді кримські) моряки, з яких бог Аполлон зробив перших жерців
свого святилища. Більше того, перший символ християн – риба – теж
запозичений в Аполлона, його символом був дельфін. Найбільше весняне
свято Великдень відзначали задовго до Ісуса і теж на честь Аполлона...
Отож, очевидно, що і в Ісуса Христа має бути прототип, і шукати його
слід у цьому ж товаристві.
Життя, боги, знання
народжувалися на нашій землі. Не дивно, що імена „давньогрецьких”
богів, які, нібито, і започаткували світ, не тлумачаться давньогрецькою
мовою. А якщо згадати свідчення древніх письменників, що герої „Іліади”
(а у ній фігурують майже всі „давньогрецькі” боги) більше шанувалися по
берегах Понта Евксинського (Чорного моря), аніж у Греції, то виникає
інше запитання, чи вони насправді не давньоукраїнські? Але, скажете,
українською мовою їхні імена також не тлумачаться. Однак, ніхто
українською їх і не пробував тлумачити. Та й взагалі, ніхто ще серйозно
не займався історією слова, особливо його основами, які існують від
початку світу. А „якби ми знали життя слів, то вся історія розкрилася
перед нами”, – зауважував історик Борис Греков.
Українськi колядки, як священнi гiмни, донесли до нашого часу не тiльки свiтогляд предкiв, а й космогонiчнi мiфи про створення свiту. У них основними образами є Сонце, Мiсяць, Вода. Над цими трьома силами чи дiями стоїть володарююча iпостась – пан Господарю. Така образна структура спорiднює українськi колядки iз мистецтвом Трипiльської культури. Трьома силами там керує Верховна Володарка, а в розписах керамiки вiдтворено динамiку життєдайних сил: дощ iде, зерно проростає, сонце звершує свiй колорух, посилаючи свiтло i тепло. Той змiст, що у колядках, втiлено i в зимових святках: пошанування Сонця (Коляда), Землi (Щедрий вечiр, посiвання зерном), освячення Води (Ордана-Водосвяття). В давньоукраїнському свiтоглядi — це парне божество, яке втiлено у самiй iдеї космогонiчних святок. У назвi уособлено двоєдину енергiю Всесвiту, де Ор – Бог свiтла, а Дана – Богиня води.