<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Статті</title>
		<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/</link>
		<description>Статті</description>
		<lastBuildDate>Mon, 03 Sep 2012 18:51:18 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://barvinok.ucoz.net/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Михайло Гаврилко і його спадщина</title>
			<description>&lt;div&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 18px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255); &quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 18px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255); &quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/postati/mikhajlo_gavrilko_i_jogo_spadshhina/6-1-0-218&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://barvinok.ucoz.net/123/gavrilko2.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;220&quot; style=&quot;margin: 5px; &quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 18px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255); &quot;&gt;Михайло Гаврилко належав до тих непересічних особистостей, історія життя і творчости яких могла б стати сюжетом до захопливої науково-пригодницької книжки. Його жит­тя і праця чергувались з пере­буванням у різних місцевостях, знайомством з багатьма особами, в тому числі відомими, з ареш­тами і втечами. Однак ніхто, в тому числі й представники українського мистецтвознавства, у якому він залишив чималий слід, не спромігся навіть на видан­ня якоїсь узагальненої праці про митця. Пов&apos;язано це з політичними вподобаннями М. Гаврилка, із спе­цифічним характером художника, який не був доступним для бага­тьох. Постать Гаврилка свого часу була зрозуміла лише невеликому гурткові.&lt;/span&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/postati/mikhajlo_gavrilko_i_jogo_spadshhina/6-1-0-218</link>
			<category>Постаті</category><dc:creator>Олесь Нога</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/postati/mikhajlo_gavrilko_i_jogo_spadshhina/6-1-0-218</guid>
			<pubDate>Mon, 03 Sep 2012 18:51:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Іван Мазепа. Життя і пориви великого гетьмана</title>
			<description>&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/ivan_mazepa_zhittja_i_porivi_velikogo_getmana/4-1-0-212&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-03-2011/507e2-mazepa.jpg&quot; align=&quot;left&quot; height=&quot;320&quot;&gt;&lt;/a&gt;Україна, Мазепа! Два слова повні споминів для всіх, що задумуються над
історією Східної Європи. Україна для більшості - це мрячний, хоч і
привабливий образ, мрійлива літня ніч, з низьким похмурим небом, де
розсіяні великі, ясні зорі, якийсь невиразний маобнок, на який
чужинцеві важко наложити рамки часу простору.&lt;br&gt;
У західноевропейській літературі Мазепа, завдяки романтичній поезії,
залишився лєгендовим героєм, такою самою нереальною появою, як і
країна, що його видала: - вродливий юнак, напівголий, прив&apos;язаний до
розгнузданого дикого коня, що мчить у божевільому розгоні, цькованим
маревом, через степову тирсу назустріч таємничому призначенню. Чи
Мазепа є тут плодом уяви, маревом? Навіть і цим ні, а тільки динамічим
жестом.&lt;br&gt;
А проте до якої лєгенди зростає така пригода!&lt;/span&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/ivan_mazepa_zhittja_i_porivi_velikogo_getmana/4-1-0-212</link>
			<category>Історія</category><dc:creator>Р.Мартель, І.Борщак</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/ivan_mazepa_zhittja_i_porivi_velikogo_getmana/4-1-0-212</guid>
			<pubDate>Fri, 20 May 2011 09:44:17 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гіркий присмак перемоги</title>
			<description>&lt;div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt; color: rgb(128, 0, 0);&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;b&gt;&lt;em&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/girkij_prismak_peremogi/4-1-0-207&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-03-2011/kyiv2.jpg&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;250&quot;&gt;&lt;/a&gt;У &quot;м’ясорубку” Букринського плацдарму йшли зеки, 16-річні юнаки та &quot;зрадники Вітчизни”&lt;/em&gt;&lt;/b&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;&lt;br&gt;&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&lt;font color=&quot;#800000&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;Здавалось би, за декілька десятків років будь-які &quot;білі
плями” історії можна стерти. Проте у випадку нашої радянської минувшини
навіть шести десятиліть для встановлення істини буває замало. Наочний
приклад тому — історія визволення Києва від німецьких загарбників: лише
зараз ми підходимо до того, аби осмислити цю подію без зайвих ілюзій…&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;



&lt;div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Київська визвольна операція, проведена восени 1943-го р., була й
залишається чи не найсуперечливішим досягненням Радянської армії в роки
Великої Вітчизняної війни. Від початку вона потрапила до списку т.зв.
&quot;десяти сталінських ударів”: партійна пропаганда втовкмачувала в голови
&quot;совків”, що завдяки героїчному прориву Східного валу німецької оборони
перемога над гітлерівцями… і так далі. Згодом, однак, почали лунати
думки про те, що спроба захопити Київ через Букринський плацдарм,
починаючи з 22.09.1943 р., була стратегічною помилкою радянського
командування, а скільком людям це коштувало життя — невідомо.&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/girkij_prismak_peremogi/4-1-0-207</link>
			<category>Історія</category><dc:creator>Валерій Семиволос</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/girkij_prismak_peremogi/4-1-0-207</guid>
			<pubDate>Mon, 02 May 2011 06:17:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Бориспільське антибільшовицьке повстання 1920 року</title>
			<description>&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#800000&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/borispilske_antibilshovicke_povstannja_1920_roku/4-1-0-205&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-03-2011/PIC00040.jpg&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;250&quot;&gt;&lt;/a&gt;«Вкрилася тоді Україна курявою повстанських доріг... Отамани, отамани… Вони любили
життя, ці незвичайні люди, готові вмерти за волю. Вони мусили ходити в
атаку, бо не любили ходити в ярмі», &lt;/b&gt;— написав у своїй книзі «Залізом і
кров’ю» сумський історик Геннадій Іванущенко про українську революцію
та війну за незалежність 1917 – 1920 рр. або, як її ще називають,
громадянську війну.&lt;/font&gt;&lt;br&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Бориспільців
більшовицька влада грабувала нещадно. &quot;Продотряди” налітали на садиби і
забирали все, що потрапляло під руку: майно, хліб, фураж, а ще
вимагали, аби їх частували, напували і годували коней. Це обурило
жителів тодішнього містечка. І в Борисполі було створено підпільний
комітет самооборони.&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;..&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/borispilske_antibilshovicke_povstannja_1920_roku/4-1-0-205</link>
			<category>Історія</category><dc:creator>Росава</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/borispilske_antibilshovicke_povstannja_1920_roku/4-1-0-205</guid>
			<pubDate>Sat, 30 Apr 2011 12:34:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Звільнення Києва: сотні тисяч життів – до свята Жовтневої революції</title>
			<description>&lt;font color=&quot;#800080&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: purple;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/zvilnennja_kieva_sotni_tisjach_zhittiv_do_svjata_zhovtnevoji_revoljuciji/4-1-0-204&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-03-2011/kiyv1.jpg&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Під час
звільнення Києва полягли сотні тисяч людей, яким тодішня влада наказала
форсувати Дніпро без зброї, військового досвіду і знань. Саме тому мова
далі піде, про мобілізованих до Червоної армії із звільнених населених
пунктів, прозваних у народі «піджачниками», «чорносвитниками», «чорною
піхотою» через те, що нерідко вони йшли в бій без військового
обмундирування. Таких людей, які за задумом тодішньої влади мали
власною кров’ю «змити ганьбу перебування на окупованій території», було
мобілізовано 300 тисяч – у битві за Дніпро їх загинуло приблизно 250 –
270 тисяч. Загальні ж втрати в цій битві загинули 380 тис.&lt;/span&gt;&lt;font color=&quot;#800080&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/zvilnennja_kieva_sotni_tisjach_zhittiv_do_svjata_zhovtnevoji_revoljuciji/4-1-0-204</link>
			<category>Історія</category><dc:creator>Володимир Гінда</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/zvilnennja_kieva_sotni_tisjach_zhittiv_do_svjata_zhovtnevoji_revoljuciji/4-1-0-204</guid>
			<pubDate>Tue, 26 Apr 2011 05:59:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Восьмикутна українська зірка</title>
			<description>&lt;div align=&quot;left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial Black;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/dukhovna_kultura_ukrajinciv/vosmikutna_ukrajinska_zirka/14-1-0-202&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-03-2011/73580698_3453311_DSC_0291_.jpg&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;З давніх давен зоряне небо
полонило уявлення землян. Кожний пра/народ зі своїми геокліматичними
умовами уявляв будову небосхилу, причини та спосіб існування зірок,
тьмяного Місяця та яскравого Небесного Вогню. Поколіннями формувалися
міти, легенди, перекази до їхнього походження і призначення,
встановлювалася усталеність їх назви. Обов’язковим елементом при
зображенні нашого світила – «Сонця» (Солуні, Сурожа, Яруні, ЯрБога,
Купайла, Хорса,..) – були промені.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt; font-family: Arial Black;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt; font-family: Arial Black;&quot; lang=&quot;UK&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial Black; font-size: 10pt;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt; font-family: Arial Black;&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/dukhovna_kultura_ukrajinciv/vosmikutna_ukrajinska_zirka/14-1-0-202</link>
			<category>Духовна культура українців</category><dc:creator>Красицький Ярослав</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/dukhovna_kultura_ukrajinciv/vosmikutna_ukrajinska_zirka/14-1-0-202</guid>
			<pubDate>Tue, 13 Mar 2012 20:53:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ - пророцтво Шевченка</title>
			<description>&lt;br&gt;&lt;!--BBvideo--&gt;&lt;span id=&quot;scr042m1pWIZ4&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;script type=&quot;text/javascript&quot;&gt;_uVideoPlayer({&apos;url&apos;:&apos;http://rutube.ru/tracks/3796574.html?v=e9364262cf953f34bef8e78f57baa93f&apos;,&apos;width&apos;:&apos;425&apos;,&apos;height&apos;:&apos;355&apos;},&apos;scr042m1pWIZ4&apos;);&lt;/script&gt;&lt;!--/BBvideo--&gt;</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/spadok/i_mertvim_i_zhivim_i_nenarozhdennim_proroctvo_shevchenka/5-1-0-197</link>
			<category>Спадок</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/spadok/i_mertvim_i_zhivim_i_nenarozhdennim_proroctvo_shevchenka/5-1-0-197</guid>
			<pubDate>Mon, 07 Mar 2011 22:48:09 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Велика зубна брехня, або що ви знаєте про фтор?</title>
			<description>&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/zdorovij_sposib_zhittja/velika_zubna_brekhnja_abo_shho_vi_znaete_pro_ftor/17-1-0-196&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-01-11/zub-2.jpg&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;220&quot;&gt;&lt;/a&gt;Як часто ви чистите зуби? Швидше за все, один або два рази на день. А як часто ви замислювалися над тим, які речовини знаходяться в зубній пасті, якою ви користуєтеся день у день, місяць за місяцем?&lt;br&gt;...Незважаючи на те, що фторид - природна речовина, він є токсичним для людини, набагато більшим токсином, ніж свинець. Ін&apos;єкція 2-5 грам фториду натрію (стандартний компонент в зубній пасті) - смертельна доза. Кількості фториду в одному тюбику зубної пасти середнього розміру достатньо для того, щоб убити маленьку дитину, якщо використати весь тюбик за один раз. Зубна паста з фтором містить набагато більш високу концентрацію фториду в порівнянні з вмістом фториду в природі...
Чому ж люди починали додавати фторид у зубну пасту і воду?
Як завжди, в цій історії замішані великі гроші і політика...</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/zdorovij_sposib_zhittja/velika_zubna_brekhnja_abo_shho_vi_znaete_pro_ftor/17-1-0-196</link>
			<category>Здоровий спосіб життя</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/zdorovij_sposib_zhittja/velika_zubna_brekhnja_abo_shho_vi_znaete_pro_ftor/17-1-0-196</guid>
			<pubDate>Sun, 06 Mar 2011 18:33:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Хто зрадив гетьмана Мазепу?</title>
			<description>&lt;font color=&quot;#708090&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(139, 69, 19); font-weight: bold; font-size: 10pt;&quot;&gt;Мазепинський зрив зазнав невдачі через жадібність української старшини до грошей та прагнення духівництва до власної значущості. &lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;br&gt; &lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/khto_zradiv_getmana_mazepu/4-1-0-189&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-01-11/Mazepa2.jpg&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;200&quot;&gt;&lt;/a&gt;Петро і Мазепа були фактично союзниками. Але все змінилося у березні 1707 року після наради у Жовкві. Повернувшись від царя, сивий гетьман роздратовано вигукнув: «Якби я так вірно служив Богові, як служив цареві, я дістав би найвищу нагороду. Та тут хоч би я був янголом, не дістану подяки за свою милість!» Оцінюючи постать гетьмана, треба не забувати важливий факт – гетьман Мазепа перший після Хмельницького зміг об’єднати під однією булавою терени усієї України. &lt;br&gt; Але наприкінці Північної війни всі зайняті козаками землі були знову повернуті Річі Посполитій, згідно з угодою між царем Петром та королем Августом. &lt;br&gt; Гетьмана Мазепу звинувачують у зраді Петра. Хоча насправді варто звинуватити самого Петра у зраді половини України на чолі із гетьманом, який зібрав докупи землі свого народу.</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/khto_zradiv_getmana_mazepu/4-1-0-189</link>
			<category>Історія</category><dc:creator>Дмитро Калинчук</dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/khto_zradiv_getmana_mazepu/4-1-0-189</guid>
			<pubDate>Fri, 18 Feb 2011 01:25:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>«Високодумні владолюбці — ви у попіл все повернете!» Людмила Старицька-Черняхівська</title>
			<description>&lt;a href=&quot;http://barvinok.ucoz.net/publ/postati/visokodumni_vladoljubci_vi_u_popil_vse_povernete_ljudmila_staricka_chernjakhivska/6-1-0-187&quot;&gt;&lt;img style=&quot;margin-bottom: 5px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; alt=&quot;&quot; src=&quot;https://barvinok.ucoz.net/statti-01-11/080902141241.jpg&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;/a&gt;”Ми
були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі,
в рідній сфері, стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими,
яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими
українцями зі сповитку”, — писала Людмила Старицька-Черняхівська про
дитинство. Дворянські родини Старицьких, Косачів, Лисенків, Антоновичів
удома спілкувалися українською. Для Києва другої половини ХІХ ст. то
була дивина.</description>
			
			<link>https://barvinok.ucoz.net/publ/postati/visokodumni_vladoljubci_vi_u_popil_vse_povernete_ljudmila_staricka_chernjakhivska/6-1-0-187</link>
			<category>Постаті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://barvinok.ucoz.net/publ/postati/visokodumni_vladoljubci_vi_u_popil_vse_povernete_ljudmila_staricka_chernjakhivska/6-1-0-187</guid>
			<pubDate>Tue, 15 Feb 2011 16:10:29 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>