В язичницькі часи, саме за
природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого життя,
символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою)
українські знахарки "викачували” хвороби, освячували зерно для посіву;
"билися” крашанками на Великдень, та інші весняні свята. Писанки
обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо
полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика,
де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках
гадали на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і
причаровували... Колись в нашому народі добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати
комусь порожню писанку означало: жінці на безпліддя, господарю на
злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині на припинення росту і
розумового розвитку, а хворій людині — на смерть.
Якщо колись з недобрими намірами зловмисник підкидав порожні яйця, то
тепер люди, переважно від невігластва, дарують своїм друзям, а ще краще,
купують для себе і своєї сім’ї за власні гроші гарненькі символи
безпліддя і злиднів.
З давніх давен зоряне небо
полонило уявлення землян. Кожний пра/народ зі своїми геокліматичними
умовами уявляв будову небосхилу, причини та спосіб існування зірок,
тьмяного Місяця та яскравого Небесного Вогню. Поколіннями формувалися
міти, легенди, перекази до їхнього походження і призначення,
встановлювалася усталеність їх назви. Обов’язковим елементом при
зображенні нашого світила – «Сонця» (Солуні, Сурожа, Яруні, ЯрБога,
Купайла, Хорса,..) – були промені.
Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка.
Фальсифікуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам'ять про нього, Москва ставила перед собою мету поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну.
Віруси мають вкрай погану «репутацію», тому дивуватися не доводиться. 1707 року в Ісландії від чорної віспи загинуло понад дві третини люду, а коли іспанські колонізатори занесли пошесть до Америки, то тільки в одному індіанському селищі з майже тисячного населення лишилася тільки чверть мешканців. Гепатити, поліомієліт, жовта гарячка, енцефаліт, кір, грип, нарешті пострах сучасності — синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — ось далеко не повний перелік «злодіянь» вірусів.
Навіть у самодержавній імперії, навіть за воєнних умов українці вміли самоорганізовуватися. Одним із
головних способів громадської самоорганізації став в Україні
відновлений з кінця ХІХ століття кооперативний рух. Йшлося не про суто
економічну справу: кооперативний рух на території України набув
національного характеру, який виявив себе у намаганні організаційно
усамостійнитися від всеросійських кооперативних союзів, створити свої
всеукраїнські центри кооперації і стати матеріальною опорою
національно-визвольних сил. Кооперація мала свої видавництва та
читальні, підтримувала "Просвіту" тощо.
Розпочав діяльність
Всеукраїнський кооперативний видавничий союз "Книгоспілка", що
об'єднав кооперативні видавництва країни і надрукував за цей рік у
кілька разів більше книжок, ніж державні видавництва. Саме кооперація
взяла на себе постачання армії УНР необхідним – продовольством,
амуніцією, зброєю...
...Кооперація була середовищем, з якого йшло поповнення
національно свідомих і знайомих з управлінською діяльністю кадрів для
створених нових органів влади.
Комплекси неповноцінності московитів утримують
більшість представників цього народу в полоні нецензурних слів і
виразів, які просто протиприродні жодній нормальній людині, котра себе
поважає. Навколо російських матюків існує величезна кількість міфів, що
не відповідають дійсності. Наприклад, російські лінгвісти та історики
поширили про матюки два міфи: що росіяни почали матюкатися у відповідь
на «татаро-монгольське іго», і що матюки – гейби «породження
слов’янського язичництва».
Основою існування
нації є кровно-духовний зв'язок між поколіннями: між мертвими, живими
та ненародженими. Лише пам'ятаючи про свою героїчну та трагічну
історію, ми можемо вистояти у випробуваннях і ще сильнішими
продовжувати свій шлях. Історія нашої нації має величезну кількість
яскравих прикладів героїки, честі, звитяги, жертовності, любові до
свого народу та ненависті до його ворогів. У свою чергу, Київщина
вписала чимало яскравих сторінок у літопис української звитяги.
Пивний бум вимушує чекати через деякий
час спалаху пивного алкоголізму. Пиво, при всіх своїх вартностях, дуже небезпечна річ. Воно
загрожує перетворитися зі слуги в пана. Достовірних безпечних кількісних
критеріїв, по розвитку алкоголізму випивки, на сьогоднішній
день немає. Поріг і швидкість виникнення і прогресу хвороби у різних
людей розрізняється в рази, що залежить, в основному, від стійкості
обміну речовин. Очевидно, що ризик в багато разів збільшується, при
ранньому (молодше 18 років) початку вживання алкоголю, при систематичному
вживанні, при звичці до разового вживання більше літра пива. Будьте
уважні до себе і обережні. Отримуйте від життя радість, у тому числі й
від пива - але не потрапляйте в капкан.
Понад 35 років ЦРУ здійснює секретні роботи, щоб добитися контролю над
людським мозком, волею, пам’яттю. Мільйони доларів пішли на
субсидування робіт спеціальних лабораторій ЦРУ і його субпідрядників —
божевілень, тюрем і приватних інститутів. Тисячі громадян, які ні про
що не здогадувалися, були використані як піддослідні свинки.
Ніхто не лічив і тих мільярдів карбованців, які витрачали на подібні
дослідження радянські «компетентні органи»; ідея використання
парапсихологічних явищ для спеціальних цілей належала Лаврентію Берії.
Для суспільства — «такого не може бути, бо такого не може бути ніколи»,
а для «довірливих» створювали закриті лабораторії при різного роду
установах, які відпрацьовували можливості впливу на людську поведінку. Читати далі ~~
Ці прадавні святощі виникли на мрійливому обрії
тисячоліть, мають споконвічно-традиційну
спорідненість з культурою мислення та
етнічною філософією праукраїнців,
звичаєвим правом, народною медициною,
магією слова, цілющих рослин, ритуалами,
цебто давніми спадкоємно-непорушними
святощами, замовляннями людей
(пан-господар, господиня, діти), добрих
та злих сил природи, зокрема "угамування"
морозу, сніговіїв, градобоїв, смерчів,
злив, а також грому, блискавки тощо. ...Народження
Сонця – благословення життя, Новий рік
– неперервність і продовження у вічності
життя, пошанування його як справжнього
Божого дарунку. Освячення води, Водосвяття,
Вода, як і кров, – ріка життя. За подобою
людською народна філософія творить
навіть космічні передумови земного
зачаття. Небо, Всесвіт, віддає землі
вологу, дощ, "сім'я". Земля-матінка
приймає це сім'я до спраглого лона, радіє
з того неймовірними радощами буйного
свого світу, цвіту і благословляє
загадкове нове життя. Все, що на землі
проростає, зростає, квітне, дає насіння,
– є суголосним та органічним єднанням,
цебто "заплідненням" вищих небесних
сил Землі-матінки.
Графічним символом українського календаря може бути восьми-променева
зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4
найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних
фаз (сонцестояння і рівнодення).
Якщо рік зобразити у вигляді кола, то вгорі позначимо Різдвяний цикл
(Коляда), провівши від нього вертикаль, позначимо літній Купальський
цикл, а — горизонталь — весняний Великодній цикл і осіннє велике Свято
Врожаю, яке наші Предки-язичники присвячували Світовиду. На цей графічний хрест накладемо ще один косий хрест, щоб утворилась
восьмипроменева зірка — так ми позначимо інші симетричні свята. Це
весняно-зимовий Колодій (Масляна) і літньо-осінні Боги-Спаси,
весняно-літній Зільник (Русалії, Трійця) і осінньо-зимова Калита.
Людина - створіння магічне, з цим не погодиться лише той, хто не вірить в себе, хто ніколи не дивився в небо милуючись величчю Сонця та безкінечністю Неба. Поринувши в красу Всесвіту ви самі стаєте його окрасою. Наші Предки говорили, що коли людина досягає досконалості в цьому світі, вона іде в небо і стає Зорею. Звісно, у кожного шлях до цієї Зорі свій, але бачити цей шлях і не кружляти довкола нього, а йти ним, допомагають знання наших славних предків. Ми спробуємо донести до вас, наскільки це можливо, ту інформацію, яка допоможе повірити вам у свою магічність. Час взяти долю у свої руки, не лякайтесь, Боги завжди стануть у допомозі. Адже вони самі зацікавленні, щоби їх земні нащадки, були досконалі.
Обереги, виготовлені з різних матеріалів різних езотеричних
та магічних практик, можуть дуже сильно допомагати нам в роботі, в
побуті, та й взагалі, в усіх сферах нашого буття. Різні традиції по крихтах збирали знання і в кожній традиції є свої
хранителі, котрі до цих пір успішно їх використовують: знахарі, волхви,
лікарі, маги, шамани, цілителі, чаклуни... Обереги - це егрегоріальні речі. Якщо стіл або
стілець, або згорілі сірники є поза егрегорами, то ритуальний стіл - це завжди
егрегорна річ. Це потрібно розуміти, коли здобуваєш подібну річ. Що може статися, якщо ви скористаєтеся ритуальною річчю, котра належить
іншій традиційній культурі, ритуальною річчю, яка є в конфлікті з вашою
культурою, вашим енергоінформаційним полем, тобто річчю іншого
егрегора?
У роки Голодомору тисячі селян брали до рук зброю. Причому досить часто ці бунти очолювали... жінки. Минули роки, відходять люди, а документи зберігають енергетику того
покоління, яке чомусь називають жертвами тоталітарних режимів. А може
це не тільки жертви, але й борці за волю? Може комусь було вигідно
говорити тільки про жертви і поразки, програмуючи наступні покоління
українців на невдачі? Давайте замислимось над цим і віддамо шану людям,
які не мовчали і не опускали голови в роки, коли лютувала „червона
мітла”.
Після вторгнення московських військ на землі щойно
проголошеної Української Народної Республіки та знищення української
державності український народ заплатив неуявно велику ціну за невміння
відстояти свою волю.
Незважаючи на знищення українських регулярних військ вся територія
України в двадцятому році була охоплена вогниками повстань та стихійних
протестів проти пануваня окупаційної московської влади в Україні.
Особливо більшовицьку владу не сприймало українське селянство,
відчуваючи на собі сповна весь жах радянського терору та репресій.
Українські селяни, на відміну від московських, будучи українцями, не
могли погодитись на роль слухняного раба в руках жорстокого,
підступного і немилосердного господаря, що ним стала, замінивши царат,
радянська система. Тому територія нашої країни була охоплена мережою
селянських протестів проти насильно встновленого диктаторського режиму.