Українські скарби

Понеділок, 26.06.2017, 05:30

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Статті | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » Статті

Всього статтей: 77
На сторінці: 16-30
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Мазепинський зрив зазнав невдачі через жадібність української старшини до грошей та прагнення духівництва до власної значущості.
Петро і Мазепа були фактично союзниками. Але все змінилося у березні 1707 року після наради у Жовкві. Повернувшись від царя, сивий гетьман роздратовано вигукнув: «Якби я так вірно служив Богові, як служив цареві, я дістав би найвищу нагороду. Та тут хоч би я був янголом, не дістану подяки за свою милість!» Оцінюючи постать гетьмана, треба не забувати важливий факт – гетьман Мазепа перший після Хмельницького зміг об’єднати під однією булавою терени усієї України.
Але наприкінці Північної війни всі зайняті козаками землі були знову повернуті Річі Посполитій, згідно з угодою між царем Петром та королем Августом.
Гетьмана Мазепу звинувачують у зраді Петра. Хоча насправді варто звинуватити самого Петра у зраді половини України на чолі із гетьманом, який зібрав докупи землі свого народу.
Історія | Переглядів: 3391 | Автор: Дмитро Калинчук | Додав: Росава | Дата: 18.02.2011 | Коментарі (2)

”Ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями зі сповитку”, — писала Людмила Старицька-Черняхівська про дитинство. Дворянські родини Старицьких, Косачів, Лисенків, Антоновичів удома спілкувалися українською. Для Києва другої половини ХІХ ст. то була дивина.
Постаті | Переглядів: 6518 | Додав: Росава | Дата: 15.02.2011 | Коментарі (0)

З книги Юрія Хорунжого  "Шляхетні українки"
Український письменник дворянин Михайло Старицький не лишив по собі маєтків чи інакших матеріальних надбань. Зате маємо низку його романів і п'єс, які і досі тішать читача і глядача. А ще він пустив у світ, доглянув і виховав творче тріо - трьох доньок, котрі доклали своєї лепти до нашої культури.
Та ще не сказано доброго слова про молодшу Оксану, що я і спробую зробити. Фактично це перший начерк її життєпису.
Постаті | Переглядів: 2643 | Автор: Юрій Хорунжий | Додав: Росава | Дата: 14.02.2011 | Коментарі (0)


" Коли я впаду...мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце." Юрій Горліс-Горський
14 січня 1898 року народився Юрій Городянин-Лісовський(творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський), учасник Визвольних Змагань, осавул першого основного куреня Холодноярського полку, автор книги "Холодний Яр", який описав про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії - боротьбу українських повстанців проти окупаційної більшовицької влади у 1920-х роках.
У часи цієї окупації, людей, у яких знаходили цю книгу, трактували як неблагонадійних з усіма сумними наслідками. Принаймні до 1974 року у структурі Черкаського обласного КГБ існував "уполномоченный по Холодному Яру", мабуть пам'ятали попередження Льва Троцького : "Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров-евреев украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух запорожского казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотни(?) лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок...". Одним з таких козаків, хто здійснив у ХХ-му столітті Тарасове пророцтво: «повіє новий вогонь із Холодного Яру» і був Юрій Горліс-Горський.
Постаті | Переглядів: 1840 | Додав: Росава | Дата: 13.01.2011 | Коментарі (0)

Усвідомлюючи небезпеку політики Москви, спрямованої на утримання України в будь-який спосіб у лещатах новозбудованої кривавої імперії та уявляючи катастрофічні наслідки такої політики, українські селяни, які складали основну масу населення України, встають на шлях боротьби, що почалась у 1927 році незадоволеннями і акціями непокори, а у 1930 році переросла у збройне повстання проти більшовицьких загарбників.
Центрами повстання стали села Богданівка і Тернівка поблизу міста Павлограда, а боротьба селян отримало назву «Павлоградського повстання».
Історія | Переглядів: 2161 | Додав: Росава | Дата: 10.01.2011 | Коментарі (0)

Мисливство в Україні мало давні й міцні традиції. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
Були свої повір'я і щодо поведінки на полюванні. Наприклад, виходити на перші лови слід було так, щоб ніхто ні в хаті, ні в селі не бачив, бо інакше не щаститиме упродовж мисливського сезону.  У Карпатах і на Поліссі до кінця XIX ст. побутували різні приповідки, магічні дії, якими супроводжувалися вихід на полювання, розкладання пасток тощо. Цікавими є колоритні, багаті на фантазію мисливські розповіді. У них сконцентровано народне розуміння природи, зв'язку усього живого, що є важливим для виявлення морально-етичних засад української культури.
Історія | Переглядів: 3280 | Додав: Росава | Дата: 10.01.2011 | Коментарі (0)

Чого тільки не витворило людство про нього – одні співають йому панегірики, інші – хулу. Про жодну іншу людину стільки не говорять і не пишуть, скільки про Христа. І так було, найвірогідніше, ще задовго до того, як появилося християнство. Цей образ не міг з’явитися із нічого, бо був затребуваний завжди – як Вартовий життя, як приклад для наслідування та обожнювання. Хоча, звичайно, не всім однаково припадав до душі.
Цілком очевидно, що прототипом біблійного мудреця Соломона став атенський законодавець Солон, Давида і Самсона – Геракл. Навіть перші учні Ісуса Христа рибаки мали прототипів – ними були критські (насправді кримські) моряки, з яких бог Аполлон зробив перших жерців свого святилища. Більше того, перший символ християн – риба – теж запозичений в Аполлона, його символом був дельфін. Найбільше весняне свято Великдень відзначали задовго до Ісуса і теж на честь Аполлона... Отож, очевидно, що і в Ісуса Христа має бути прототип, і шукати його слід у цьому ж товаристві.
Історія | Переглядів: 3644 | Автор: Сергій Піддубний | Додав: Росава | Дата: 20.12.2010 | Коментарі (0)

Немає жодних свідчень, що ізраїльтяни в часи Христа мали який-небудь звичай, пов'язаний із відзначенням дня народження. А в Святому письмі, як можна легко переконатися за електронними текстами, використовуючи систему пошуку, згадки про дні народження стосуються лише фараона (Буття, 40:20) та Ірода Антипи, коли загинув Іван Хреститель (Мт., 14:6; Мк., 6:21). Мало того, проповідник каже, що день смерті кращий за день народження (Екл., 7:1)
Історія | Переглядів: 3170 | Додав: Росава | Дата: 02.12.2010 | Коментарі (0)

Як в давнину, так і в 19 сторіччі, українські жінки виготовляли полотно із ручнопрядених льняних, конопляних і вовняних ниток. Льон, коноплі та овеча вовна оброблялись протягом цілого року, поетапно, у визначені народним календарем терміни.
 Льон - це найстародавніша культурна рослина, яку однією з перших почала використовувати людина. Стебла льону, нитки, мотузки та інші вироби знайдені у будівлях, що відносяться до кам'яного віку. Разом з коноплями льон одягав, годував, зігрівав стародавню людину. Із прадавніх часів, ще до заснування Київської держави, льон, для одержання волокна, олії і виготовлення полотна, вирощували всі племена, що населяли територію сучасної України. Швидке збільшення посівних площ льону відбулось у XIII столітті.
З бабусиної скрині | Переглядів: 18635 | Додав: Росава | Дата: 20.11.2010 | Коментарі (1)

Батько Івана спокійно кидав на воза п'ятипудові мішки і гнув підкови, його син робив те саме, бо вдався в батька. Міцний та сильний був рід Піддубних. Його представники брали участь у походах проти кримських татар, турків та польської шляхти... Чи не єдиним багатством, що дісталось у спадок Іванові, стало богатирське здоров'я і, що не менш важливо, прищеплені з дитинства українські чесноти – працелюбство, тверезість, любов до рідного краю і висока моральність, яка здавна вирізняла наш народ серед інших. Завдяки цим рисам характеру Іван Піддубний не раз гідно витримував екзамен на право називатись Людиною і Українцем, залишаючись вірним собі навіть у ситуаціях, коли доводилось не лише відмовлятися від традиційних для кожної знаменитості спокус, а й робити набагато важчий вибір між життям і смертю.
Постаті | Переглядів: 4118 | Автор: Дмитро Скобельський | Додав: Росава | Дата: 01.11.2010 | Коментарі (1)

Чоловіки, корті не здатні відповісти за свої слова, не мають права зватися баями, беками й ханами — вони просто звичайні дехкани. Проте скромність за умов сучасної демократії вважається недоліком і панський титул приміряє кожен, хто лишається без нагляду. З якогось часу українське суспільство утратило імунітет до лідерів низького штибу.
Невпинно повторюємо, що ми — діти козацького роду, але нас, чомусь, не бентежить той факт, що члени запорізького лицарства взагалі уникали мати дітей, тим більше таких, як ми. Якби хоч один запорожець з'явився сьогодні де-небудь на вулиці — сучасна публіка наклала б у штани від страху.                          
Антропологія та етнологія | Переглядів: 4174 | Автор: Густав Водічка | Додав: Peruna | Дата: 31.10.2010 | Коментарі (2)

Історія, як істинне відображення несталої дійсності, що безперервно змі­нюється за плином часу, ніколи не викладалась достеменно. У вигляді "нау­кового пізнання змін", історія, як наука, завжди зазнавала впливу паную­чої ідеології і викладалася так чи інакше, в залежності від суспільно-полі­тичної формації будь-якого суспільства. Саме тому історичне минуле кожного народу (нації чи народності) вивчалось і визнавалось за двома принципами: свідчення самого народу та свідчення зокола про цей народ. За цієї умови спробуємо з’ясувати істинну дату заснування міста Києва.
Літочислення Києва було затверджене в Москві наприкінці ХХ століття з єдиною метою: не дати можливості Києву звеличитись своєю історичною спадщиною. У 1982 році було затверджено хибне 1500-річчя Києва, щоби його древність не надто відрізнялася від Москви. Щоправда, офіційна вважається, що дата розбудови Києва визначена за писемною пам’яткою Х-ХІ століття "Повість плинних літ", що дійшла до нас з літопису ХVІІ ст. за наз­вою "Книга Ипатцкого монастиря летописец о княжениі".
Історія | Переглядів: 2631 | Автор: Дан Берест | Додав: Росава | Дата: 07.10.2010 | Коментарі (2)

Життя, боги, знання народжувалися на нашій землі. Не дивно, що імена „давньогрецьких” богів, які, нібито, і започаткували світ, не тлумачаться давньогрецькою мовою. А якщо згадати свідчення древніх письменників, що герої „Іліади” (а у ній фігурують майже всі „давньогрецькі” боги) більше шанувалися по берегах Понта Евксинського (Чорного моря), аніж у Греції, то виникає інше запитання, чи вони насправді не давньоукраїнські? Але, скажете, українською мовою їхні імена також не тлумачаться. Однак, ніхто українською їх і не пробував тлумачити. Та й взагалі, ніхто ще серйозно не займався історією слова, особливо його основами, які існують від початку світу. А „якби ми знали життя слів, то вся історія розкрилася перед нами”, – зауважував історик Борис Греков.
Історія | Переглядів: 5972 | Автор: С.Піддубний | Додав: Росава | Дата: 02.10.2010 | Коментарі (0)

Українськi колядки, як священнi гiмни, донесли до нашого часу не тiльки свiтогляд предкiв, а й космогонiчнi мiфи про створення свiту. У них основними образами є Сонце, Мiсяць, Вода. Над цими трьома силами чи дiями стоїть володарююча iпостась – пан Господарю. Така образна структура спорiднює українськi колядки iз мистецтвом Трипiльської культури.
Трьома силами там керує Верховна Володарка, а в розписах керамiки вiдтворено динамiку життєдайних сил: дощ iде, зерно проростає, сонце звершує свiй колорух, посилаючи свiтло i тепло. Той змiст, що у колядках, втiлено i в зимових святках: пошанування Сонця (Коляда), Землi (Щедрий вечiр, посiвання зерном), освячення Води (Ордана-Водосвяття). В давньоукраїнському свiтоглядi — це парне божество, яке втiлено у самiй iдеї космогонiчних святок. У назвi уособлено двоєдину енергiю Всесвiту, де Ор – Бог свiтла, а Дана – Богиня води.
Духовна культура українців | Переглядів: 5372 | Додав: Росава | Дата: 08.09.2010 | Коментарі (0)

Бойове мистецтво в Україні наразі перетворилося в реальність тільки для спортсменів, військовиків, бійців спецназу та невеличкої групи ентузіастів. Більшість молодих людей України втратило інтерес та устремління до покращення кондицій свого тіла і саме тому країна сьогодні не може в достатній кількості набрати здорової молоді до Збройних сил.

Адже не є секретом, що саме вивчення бойових мистецтв робить з хлопця чоловіка, козака, захисника Роду. Бути захисником Роду – це те, що належить козакові за правом народження. Просто ця якість зі знищенням українського козацтва, підступно була закрита від молоді і їх поступово почали перетворювати в жінкоподібних істот, котрі сьогодні у суспільстві і рекламуються, і стимулюються, приводячи до виродження нації через чоловічу фізичну нездатність та гомосексуальні стосунки тощо. Тобто, бути таким собі сопливим, без внутрішнього стрижня, стимулюється можновладцями задля легкого керування таким інертним суспільством.

Біоенергетика | Переглядів: 3563 | Додав: Peruna | Дата: 10.08.2010 | Коментарі (6)


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Обрядовий хліб українців
Як Москва фальшувала Шевченка

З книгосхову

БІЛОРУСЬ КОЗАЦЬКА. УКРАЇНО-БІЛОРУСЬКІ ВІЙНИ. Владислав Яценко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна