Немає жодних свідчень, що
ізраїльтяни в часи Христа мали який-небудь звичай, пов'язаний із
відзначенням дня народження. А в Святому письмі, як можна легко
переконатися за електронними текстами, використовуючи систему пошуку,
згадки про дні народження стосуються лише фараона (Буття, 40:20) та
Ірода Антипи, коли загинув Іван Хреститель (Мт., 14:6; Мк., 6:21). Мало
того, проповідник каже, що день смерті кращий за день народження (Екл.,
7:1).
А що стосується відліку часу від
народження Христа (2009 років), то в цьому певна заслуга скіфського
монаха Діонісія Малого (Exiguus), який жив наприкінці 5 - до середини 6
століття. Саме він за вказівкою папи Іоана І узявся за вирахування часу
святкування Пасхи, а також здійснив синхронізацію римської і
християнської історії. За його підрахунками, Христос народився через
754 роки після заснування Риму (у часи Христа в Римській імперії
користувалися і календарем "від заснування Риму" - поряд із більш
використовуваним, запровадженим Юлієм Цезарем). Це й поклало початок
системі відліку часу "нашої ери", якою користуємося дотепер.
Коротко до питання про святкування Пасхи. Діонісій Малий отримав
завдання продовжити на черговий період (95 років) пасхалію - таблицю
днів святкування Пасхи, адже існуюча закінчувался через 6 літ. Як
відомо, звичай відзначати це свято християни перейняли від євреїв -
вони святкували її 15 числа місяця нісана (першого весняного місяця за
єврейським місячно-сонячним календарем). У Малій Азії послідовники
вчення Христа відзначали Пасху разом з євреями, незалежно від того, на
який день тижня випадало 15 нісана. А ось найбільш впливові Римська та
Александрійська церкви, та й не тільки вони, вважали, що Пасху слід
святкувати тільки в неділю. Але в яку саме? Розходження між церквами
виливалися в період до 5 тижнів.
Тільки перший Нікейський собор у 325 році (нині Нікея - це місто Ізвік
у Туреччині) своїм рішенням усунув протиріччя, зобов'язавши всіх
християн святкувати Пасху тільки в неділю і тільки за правилами
Александрійської церкви, чия богословська школа мала найвищий
авторитет. Суть правил: Пасха має відзначатися в першу неділю після
пасхального повного місяця, який визначається за Вічним
місячно-сонячним церковним календарем. Докладніше про це можна
прочитати у відповідній літературі.
Перший варіант пасхалії, укладений в Александрії на початку 4 століття,
спирався майже на 40 Євангелій, які тоді ще використовувалися. Це ж
тільки в 394 році на Карфагенському соборі вирішили вважати канонічними
тексти лише чотирьох із них - від Матвія, Марка, Луки та Івана. Багато
інших відомі дотепер вважаються апокрифічною літературою, забороненою в
богослужінні.
Александрійські богослови вирішили не ускладнювати розрахунків для
пасхалій, хоча знали, що сонячний рік менший від сонячного року за
юліанським календарем (за кожні 128 років час зсувається в сторону
зменшення на одну добу). На теперішній час похибка складає 13 діб, але
православна церква вважає початком нового року 14 січня.
Що стосується розрахунків Діонісія щодо народження Христа, то він
вирішив, узгоджуючи наведені в Євангеліях відомості про Нього з
історичними фактами, віддати перевагу настановам Вселенських соборів і
вже запровадженим традиціям християн.
Із Євангелій знаємо, що Ісус народився у Вифлиємі в дні царя Ірода.
Знаємо, що Ірод, довідавшись про народження царя Іудейського, наказав
побити у Вифлиємі всіх немовлят віком менше 2 років. У ті дні вийшло
від Кесаря Августа веління зробити перепис по всій землі. То був перший
перепис населення в час правління Квірінія Сирією. Про вік Христа
говориться: коли починав служіння, мав 30 років. Почав проповідувати у
15-й рік правління Тиверія Кесаря, коли Понтій Пілат начальствував в
Іудеї. Заарештували Ісуса в дні святкування єврейської пасхи, суд
вершив Понтій Пілат. Як бачимо, дат у Євангеліях нема.
На деякі дати вказують історичні документи. Йдеться про перепис
(майна), дати життя Ірода, прокураторського правління Понтія Пілата,
правління імператора Тіверія (Тіберія) та інші. Однак релігієзнавці, до
яких смію зараховувати й себе, давно встановили: повністю узгодити
історію з Євангеліями неможливо.
У часи Діонісія Малого в християн уже не було суперечок, коли
відзначати головні свята - Різдво Христове і Воскресіння, адже
святкування Пасхи, як сказано, визначив Нікейський собор. А Ефеський
собор ще в 431 році ухвалив рішення відзначати Різдво Христове 25
грудня, щоб, як вважається, "витіснити відзначуване цього дня свято
язичницького бога Митри". Іншими словами кажучи, число і місяць
виявилися названі на сто років раніше, ніж рік народження, який і
визначив Діонісій. Він же вважав, що Воскресіння слід відзначати 25
березня. З цими датами пов'язана своя особлива логіка. Після 25 грудня
починається збільшення тривалості дня (після зимового сонцестояння), а
після 25 березня день стає довшим за ніч. Ще одне спостереження: в ці
дні народжувалися і воскресали індійський Будда, єгипетський Гор (бог
Сонця) тощо.
Діонісій Малий прийняв за рік народження Христа 533-й від створення
Риму як такий, що дозволив хоч би приблизно узгодити описані в
Євангеліях події з історичними документами. В той рік 25 грудня
(Різдво) припало на неділю. (Вірогідно, схожими міркуваннями керувалися
в мусульманському світі, за початок своєї ери визначивши 16 липня 622
року, яке припало на п'ятницю - священний для мусульман день).
У Західній Європі літочислення, запропоноване Діонісієм, стали
запроваджувати вже в 6 столітті, до 19 ст. воно охопило весь
християнський світ. Пасхальні таблиці, розроблені в 525 році, до 1582
року використовувалися як західною (католицькою), так і східною
(православною) церквами. А православна церква користується ними і
зараз.
Отже, святом
Різдва ми відзначаємо не точну в часі історичну дату, хоча історичність
постаті Ісуса Христа не викликає в християнських богословів жодних
сумнівів, а святкуємо саму подію Різдва Христового. Тропар свята
звучить так: "Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло
розуму: в ньому бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися
поклонятися Тобі, Сонцю правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з
висоти. Господи, слава Тобі!".
Можна
прочитати, що Діонісій, розраховуючи рік народження Ісуса, допустив
помилку в 2 - 3, а то й більше років, і нині мав би настати, може, рік
2013 "від народження Христа". Насправді йдеться не про помилку, а про
свідоме узгодження позицій науки і релігії. Судячи з того, що нинішнє
літочислення усіх нас задовольняє, такого погодження досягнуто.
Переглянути схожі матеріали 
Розділи сайту
Цікаві матеріали
