Українські скарби

Четвер, 13.02.2025, 18:40

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Статті | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » Статті

Всього статтей: 77
На сторінці: 16-30
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Мазепинський зрив зазнав невдачі через жадібність української старшини до грошей та прагнення духівництва до власної значущості.
Петро і Мазепа були фактично союзниками. Але все змінилося у березні 1707 року після наради у Жовкві. Повернувшись від царя, сивий гетьман роздратовано вигукнув: «Якби я так вірно служив Богові, як служив цареві, я дістав би найвищу нагороду. Та тут хоч би я був янголом, не дістану подяки за свою милість!» Оцінюючи постать гетьмана, треба не забувати важливий факт – гетьман Мазепа перший після Хмельницького зміг об’єднати під однією булавою терени усієї України.
Але наприкінці Північної війни всі зайняті козаками землі були знову повернуті Річі Посполитій, згідно з угодою між царем Петром та королем Августом.
Гетьмана Мазепу звинувачують у зраді Петра. Хоча насправді варто звинуватити самого Петра у зраді половини України на чолі із гетьманом, який зібрав докупи землі свого народу.
Історія | Переглядів: 5583 | Автор: Дмитро Калинчук | Додав: Росава | Дата: 18.02.2011 | Коментарі (2)

”Ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями зі сповитку”, — писала Людмила Старицька-Черняхівська про дитинство. Дворянські родини Старицьких, Косачів, Лисенків, Антоновичів удома спілкувалися українською. Для Києва другої половини ХІХ ст. то була дивина.
Постаті | Переглядів: 8887 | Додав: Росава | Дата: 15.02.2011 | Коментарі (0)

З книги Юрія Хорунжого  "Шляхетні українки"
Український письменник дворянин Михайло Старицький не лишив по собі маєтків чи інакших матеріальних надбань. Зате маємо низку його романів і п'єс, які і досі тішать читача і глядача. А ще він пустив у світ, доглянув і виховав творче тріо - трьох доньок, котрі доклали своєї лепти до нашої культури.
Та ще не сказано доброго слова про молодшу Оксану, що я і спробую зробити. Фактично це перший начерк її життєпису.
Постаті | Переглядів: 4570 | Автор: Юрій Хорунжий | Додав: Росава | Дата: 14.02.2011 | Коментарі (0)


" Коли я впаду...мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце." Юрій Горліс-Горський
14 січня 1898 року народився Юрій Городянин-Лісовський(творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський), учасник Визвольних Змагань, осавул першого основного куреня Холодноярського полку, автор книги "Холодний Яр", який описав про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії - боротьбу українських повстанців проти окупаційної більшовицької влади у 1920-х роках.
У часи цієї окупації, людей, у яких знаходили цю книгу, трактували як неблагонадійних з усіма сумними наслідками. Принаймні до 1974 року у структурі Черкаського обласного КГБ існував "уполномоченный по Холодному Яру", мабуть пам'ятали попередження Льва Троцького : "Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров-евреев украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух запорожского казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотни(?) лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок...". Одним з таких козаків, хто здійснив у ХХ-му столітті Тарасове пророцтво: «повіє новий вогонь із Холодного Яру» і був Юрій Горліс-Горський.
Постаті | Переглядів: 3354 | Додав: Росава | Дата: 13.01.2011 | Коментарі (0)

Усвідомлюючи небезпеку політики Москви, спрямованої на утримання України в будь-який спосіб у лещатах новозбудованої кривавої імперії та уявляючи катастрофічні наслідки такої політики, українські селяни, які складали основну масу населення України, встають на шлях боротьби, що почалась у 1927 році незадоволеннями і акціями непокори, а у 1930 році переросла у збройне повстання проти більшовицьких загарбників.
Центрами повстання стали села Богданівка і Тернівка поблизу міста Павлограда, а боротьба селян отримало назву «Павлоградського повстання».
Історія | Переглядів: 3660 | Додав: Росава | Дата: 10.01.2011 | Коментарі (0)

Мисливство в Україні мало давні й міцні традиції. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
Були свої повір'я і щодо поведінки на полюванні. Наприклад, виходити на перші лови слід було так, щоб ніхто ні в хаті, ні в селі не бачив, бо інакше не щаститиме упродовж мисливського сезону.  У Карпатах і на Поліссі до кінця XIX ст. побутували різні приповідки, магічні дії, якими супроводжувалися вихід на полювання, розкладання пасток тощо. Цікавими є колоритні, багаті на фантазію мисливські розповіді. У них сконцентровано народне розуміння природи, зв'язку усього живого, що є важливим для виявлення морально-етичних засад української культури.
Історія | Переглядів: 5826 | Додав: Росава | Дата: 10.01.2011 | Коментарі (0)

Чого тільки не витворило людство про нього – одні співають йому панегірики, інші – хулу. Про жодну іншу людину стільки не говорять і не пишуть, скільки про Христа. І так було, найвірогідніше, ще задовго до того, як появилося християнство. Цей образ не міг з’явитися із нічого, бо був затребуваний завжди – як Вартовий життя, як приклад для наслідування та обожнювання. Хоча, звичайно, не всім однаково припадав до душі.
Цілком очевидно, що прототипом біблійного мудреця Соломона став атенський законодавець Солон, Давида і Самсона – Геракл. Навіть перші учні Ісуса Христа рибаки мали прототипів – ними були критські (насправді кримські) моряки, з яких бог Аполлон зробив перших жерців свого святилища. Більше того, перший символ християн – риба – теж запозичений в Аполлона, його символом був дельфін. Найбільше весняне свято Великдень відзначали задовго до Ісуса і теж на честь Аполлона... Отож, очевидно, що і в Ісуса Христа має бути прототип, і шукати його слід у цьому ж товаристві.
Історія | Переглядів: 5361 | Автор: Сергій Піддубний | Додав: Росава | Дата: 20.12.2010 | Коментарі (0)

Немає жодних свідчень, що ізраїльтяни в часи Христа мали який-небудь звичай, пов'язаний із відзначенням дня народження. А в Святому письмі, як можна легко переконатися за електронними текстами, використовуючи систему пошуку, згадки про дні народження стосуються лише фараона (Буття, 40:20) та Ірода Антипи, коли загинув Іван Хреститель (Мт., 14:6; Мк., 6:21). Мало того, проповідник каже, що день смерті кращий за день народження (Екл., 7:1)
Історія | Переглядів: 5408 | Додав: Росава | Дата: 02.12.2010 | Коментарі (0)

Як в давнину, так і в 19 сторіччі, українські жінки виготовляли полотно із ручнопрядених льняних, конопляних і вовняних ниток. Льон, коноплі та овеча вовна оброблялись протягом цілого року, поетапно, у визначені народним календарем терміни.
 Льон - це найстародавніша культурна рослина, яку однією з перших почала використовувати людина. Стебла льону, нитки, мотузки та інші вироби знайдені у будівлях, що відносяться до кам'яного віку. Разом з коноплями льон одягав, годував, зігрівав стародавню людину. Із прадавніх часів, ще до заснування Київської держави, льон, для одержання волокна, олії і виготовлення полотна, вирощували всі племена, що населяли територію сучасної України. Швидке збільшення посівних площ льону відбулось у XIII столітті.
З бабусиної скрині | Переглядів: 25136 | Додав: Росава | Дата: 20.11.2010 | Коментарі (0)

Батько Івана спокійно кидав на воза п'ятипудові мішки і гнув підкови, його син робив те саме, бо вдався в батька. Міцний та сильний був рід Піддубних. Його представники брали участь у походах проти кримських татар, турків та польської шляхти... Чи не єдиним багатством, що дісталось у спадок Іванові, стало богатирське здоров'я і, що не менш важливо, прищеплені з дитинства українські чесноти – працелюбство, тверезість, любов до рідного краю і висока моральність, яка здавна вирізняла наш народ серед інших. Завдяки цим рисам характеру Іван Піддубний не раз гідно витримував екзамен на право називатись Людиною і Українцем, залишаючись вірним собі навіть у ситуаціях, коли доводилось не лише відмовлятися від традиційних для кожної знаменитості спокус, а й робити набагато важчий вибір між життям і смертю.
Постаті | Переглядів: 6646 | Автор: Дмитро Скобельський | Додав: Росава | Дата: 01.11.2010 | Коментарі (1)

Чоловіки, корті не здатні відповісти за свої слова, не мають права зватися баями, беками й ханами — вони просто звичайні дехкани. Проте скромність за умов сучасної демократії вважається недоліком і панський титул приміряє кожен, хто лишається без нагляду. З якогось часу українське суспільство утратило імунітет до лідерів низького штибу.
Невпинно повторюємо, що ми — діти козацького роду, але нас, чомусь, не бентежить той факт, що члени запорізького лицарства взагалі уникали мати дітей, тим більше таких, як ми. Якби хоч один запорожець з'явився сьогодні де-небудь на вулиці — сучасна публіка наклала б у штани від страху.                          
Антропологія та етнологія | Переглядів: 5614 | Автор: Густав Водічка | Додав: Peruna | Дата: 31.10.2010 | Коментарі (2)

Історія, як істинне відображення несталої дійсності, що безперервно змі­нюється за плином часу, ніколи не викладалась достеменно. У вигляді "нау­кового пізнання змін", історія, як наука, завжди зазнавала впливу паную­чої ідеології і викладалася так чи інакше, в залежності від суспільно-полі­тичної формації будь-якого суспільства. Саме тому історичне минуле кожного народу (нації чи народності) вивчалось і визнавалось за двома принципами: свідчення самого народу та свідчення зокола про цей народ. За цієї умови спробуємо з’ясувати істинну дату заснування міста Києва.
Літочислення Києва було затверджене в Москві наприкінці ХХ століття з єдиною метою: не дати можливості Києву звеличитись своєю історичною спадщиною. У 1982 році було затверджено хибне 1500-річчя Києва, щоби його древність не надто відрізнялася від Москви. Щоправда, офіційна вважається, що дата розбудови Києва визначена за писемною пам’яткою Х-ХІ століття "Повість плинних літ", що дійшла до нас з літопису ХVІІ ст. за наз­вою "Книга Ипатцкого монастиря летописец о княжениі".
Історія | Переглядів: 4807 | Автор: Дан Берест | Додав: Росава | Дата: 07.10.2010 | Коментарі (2)

Життя, боги, знання народжувалися на нашій землі. Не дивно, що імена „давньогрецьких” богів, які, нібито, і започаткували світ, не тлумачаться давньогрецькою мовою. А якщо згадати свідчення древніх письменників, що герої „Іліади” (а у ній фігурують майже всі „давньогрецькі” боги) більше шанувалися по берегах Понта Евксинського (Чорного моря), аніж у Греції, то виникає інше запитання, чи вони насправді не давньоукраїнські? Але, скажете, українською мовою їхні імена також не тлумачаться. Однак, ніхто українською їх і не пробував тлумачити. Та й взагалі, ніхто ще серйозно не займався історією слова, особливо його основами, які існують від початку світу. А „якби ми знали життя слів, то вся історія розкрилася перед нами”, – зауважував історик Борис Греков.
Історія | Переглядів: 8110 | Автор: С.Піддубний | Додав: Росава | Дата: 02.10.2010 | Коментарі (0)

Українськi колядки, як священнi гiмни, донесли до нашого часу не тiльки свiтогляд предкiв, а й космогонiчнi мiфи про створення свiту. У них основними образами є Сонце, Мiсяць, Вода. Над цими трьома силами чи дiями стоїть володарююча iпостась – пан Господарю. Така образна структура спорiднює українськi колядки iз мистецтвом Трипiльської культури.
Трьома силами там керує Верховна Володарка, а в розписах керамiки вiдтворено динамiку життєдайних сил: дощ iде, зерно проростає, сонце звершує свiй колорух, посилаючи свiтло i тепло. Той змiст, що у колядках, втiлено i в зимових святках: пошанування Сонця (Коляда), Землi (Щедрий вечiр, посiвання зерном), освячення Води (Ордана-Водосвяття). В давньоукраїнському свiтоглядi — це парне божество, яке втiлено у самiй iдеї космогонiчних святок. У назвi уособлено двоєдину енергiю Всесвiту, де Ор – Бог свiтла, а Дана – Богиня води.
Духовна культура українців | Переглядів: 7215 | Додав: Росава | Дата: 08.09.2010 | Коментарі (0)

Бойове мистецтво в Україні наразі перетворилося в реальність тільки для спортсменів, військовиків, бійців спецназу та невеличкої групи ентузіастів. Більшість молодих людей України втратило інтерес та устремління до покращення кондицій свого тіла і саме тому країна сьогодні не може в достатній кількості набрати здорової молоді до Збройних сил.

Адже не є секретом, що саме вивчення бойових мистецтв робить з хлопця чоловіка, козака, захисника Роду. Бути захисником Роду – це те, що належить козакові за правом народження. Просто ця якість зі знищенням українського козацтва, підступно була закрита від молоді і їх поступово почали перетворювати в жінкоподібних істот, котрі сьогодні у суспільстві і рекламуються, і стимулюються, приводячи до виродження нації через чоловічу фізичну нездатність та гомосексуальні стосунки тощо. Тобто, бути таким собі сопливим, без внутрішнього стрижня, стимулюється можновладцями задля легкого керування таким інертним суспільством.

Біоенергетика | Переглядів: 5097 | Додав: Peruna | Дата: 10.08.2010 | Коментарі (6)


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Aнтропологія: доповідь білого доктора
Бiсова Баба, або Амазонки з України

З книгосхову

БОЙОВІ ТРАДИЦІЇ АРІЇВ. Олексій Мандзяк

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна