Українські скарби

Четвер, 28.03.2024, 22:15

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Слововживання

Видатний український мовознавець Юрій Шевельов, ґрунтовно аналізуючи стан і статус української мови першої половини XX ст., мав усі підстави стверджувати: "Урядове втручання у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як і не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску... Радянська система встановлює контроль над структурою української мови, забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й орфоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови... Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові"




Сортувати по: Даті · Назві
Слово «милозвучність» згадують чи не першим, коли йдеться про нашу мову. Тож прикро, що неуважні чи байдужі її користувачі не зважають на способи творення милозвучності. Сьогодні хочемо звернути увагу наших читачів на одну з типових помилок усної і писемної мови, спричинену незнанням правил чергування прийменників у-в, з-зі-із, сполучників і-й, що є порушенням як орфоепічної, так і орфографічної норм літературної мови. Нагадаємо такі правила:
У вживають:
— перед звуками в, ф та звукосполученнями св, зв, дв, тв, хв, гв, сф і под.: події у світі, досягнення у сфері економіки, включити у фінансовий звіт;
— на початку слова або речення, якщо далі йде приголосний: унаслідок того; У державі відбулися вибори;
— між приголосними: брати участь у різних проектах;
— після паузи, що на письмі позначена розділовими знаками, перед приголосним: Економічне зростання, продумана стратегія – усе це складники успіху підприємств... Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 1569 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Іноді натрапляємо на помилкову думку: хіба важливо, як вимовити чи наголосити слово, наприклад рАзом чи разОм? Все одно зрозуміють. Якщо співрозмовники так само неправильно говорять, то вони ще більше утверджуються у своїх помилках, а якщо й розрізняють помилку, сприйняття висловленої думки переривається, стає дискомфортним, адже потрібен додатковий час на її осмислення. Це помітно в офіційному спілкуванні, коли мовцеві треба говорити експромтом — відповідати на запитання, брати участь у дебатах, дискутувати з опонентами. „Неохайна”, неграмотна усна мова нагадує прірву, до якої затягує зміст спілкування. Неправильне наголошування слів, як і неправильна вимова звуків та звукосполучень, відволікають слухачів, особливо тих, хто володіє літературною мовою... Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 7195 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Якщо підготований шовіністичною трійцею С.Єфремова – П.Симоненка – С.Гриневецького реакційний законопроект «Про мови в Україні» набере чинности закону, цей антиукраїнський акт поставить мову титульної нації (як і саму націю) на межу виживання. Коли ж узяти до уваги й силу внутрішньоструктурних мовних негараздів, то русифікаторський шабаш може спричинити цілковиту втрату нашим словом рис національної ідентичности. Адже проблеми, не розв’язані за доби «зближення аж до злиття» (коли тих проблем і сформулювати не наважувалися), декому ввижаються мало що не розв’язними... Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 1708 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Сьогоднішню нашу розмову про норми сучасної літературної мови почнемо з вислову геніального Миколи Гоголя, який уважав, що зі словом треба поводитися чесно. То чому ж дозволяємо собі легковажити зі словесними образами дійсности, створюючи предивні покручі під впливом чужомовної традиції чи просто через невігластво, небажання ще й ще раз погортати сторінки словників та довідників? Спробуймо привернути увагу шановних читачів хоча б до найчастіших випадків порушення лексичної норми, коли слово вживають у не властивому йому значенні, у невідповідному контексті або ж калькують...Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 8036 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Правопис — це одяг писемної форми вироблюваної віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним.

В. Русанівський

* * *
Використання іншомовних слів — прикметна ознака сучасної комунікації. Іноді мовці, перебуваючи під впливом правописного стандарту мови, з якої запозичене слово, пишуть його всупереч правилам української орфографії. Це стосується насамперед правил уживання и/і, подвоєння приголосних у словах іншомовного походження.Отже, у правописі іншомовних слів потрібно:
1) дотримуватися правила «дев’ятки», тобто в загальних назвах після літер д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р писати и, якщо наступним буде приголосний (касир, месидж, брендинг);
2) після всіх інших приголосних та перед наступним голосним уживати літеру і (тренінг, шопінг, банкір, тріада, діаграма)... Читати далі »

Категорія: Слововживання | Переглядів: 1553 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Доволі часто в щоденному спілкуванні нам доводиться відстоювати власну думку за допомогою доказів, фактів, тобто аргументів. Слова аргументація й аргументування вживають, коли йдеться про наведення аргументів на користь чого-небудь: аргументація була переконливою, аргументування переконливе. Якщо потрібно підкріпити свою позицію (наприклад, дослідницьку) сукупністю аргументів або висловити підтримку чиєїсь позиції, варто використовувати лише слово аргументація. Тож правильним буде речення: Основні положення дослідження доповідач підкріпив переконливою аргументацією.
Мовці часто плутають ці слова, що насправді мають як спільні, так і відмінні значення... Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 4344 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Наша високоповажна «наставниця-граматика» і нині жваво, по-молодому відгукується на нові потреби мовної практики.

І.Вихованець

Про граматичні форми, точне використання яких допомагає
уникнути прикрого непорозуміння між учасниками комунікації

На жаль, однією з типових помилок є неправильне вживання закінчень
іменників чоловічого роду на приголосний. Вони можуть мати або
закінчення -а (-я), або -у (-ю), наприклад: акціонерА, бюджетУ,
суверенітетУ, ВасильковА (місто).
Деякі іменники на зразок папір,
елемент, актив, блок, рахунок і под. у цьому відмінку можуть мати
як закінчення -у (-ю), так і закінчення -а (-я), що залежить від
їхнього значення... Читати далі »

Категорія: Слововживання | Переглядів: 3804 | Додав: Росава | Дата: 04.07.2011 | Коментарі (0)


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Голод 1946-1947 років в Україні
Алкоголь в українських бойових мистецтвах

З книгосхову

ДЖЕРЕЛА СЛОВОТВОРЕННЯ. Олексій Братко-Кутинський

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна