Українські скарби

П'ятниця, 29.03.2024, 09:57

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Слововживання
19:45
І своє, і чуже...

Правопис — це одяг писемної форми вироблюваної віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним.
В. Русанівський

* * *
Використання іншомовних слів — прикметна ознака сучасної комунікації. Іноді мовці, перебуваючи під впливом правописного стандарту мови, з якої запозичене слово, пишуть його всупереч правилам української орфографії. Це стосується насамперед правил уживання и/і, подвоєння приголосних у словах іншомовного походження.
Отже, у правописі іншомовних слів потрібно:
1) дотримуватися правила «дев’ятки», тобто в загальних назвах після літер д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р писати и, якщо наступним буде приголосний (касир, месидж, брендинг);
2) після всіх інших приголосних та перед наступним голосним уживати літеру і (тренінг, шопінг, банкір, тріада, діаграма);
3) у власних географічних назвах уживати літеру и після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним (Лейпциг, Алжир, Вашингтон), а також у назвах з кінцевим -ида, -ика, у звукосполученні —ри — перед приголосним, крім й: Антарктида, Балтика, Рим, але Австрія, Ріо-Негро;
4) у деяких географічних та похідних від них назвах після д, т та інших приголосних згідно з традиційною вимовою треба писати и: Братислава, Палестина, Сирія, Сицилія та ін.;
5) уживати і після приголосних в особових іменах та в географічних назвах (крім випадків, зазначених тут у п.3), у похідних прикметниках перед наступним приголосним: Міссісіпі, Сідней, Сочі, Дідро, Вільнюс, вільнюський;
6) зберігати подвоєння в іншомовних власних назвах та похідних утвореннях: Королівство Марокко — марокканський, Республіка Сьєрра-Леоне — сьєрра-леонський;
7) не зберігати подвоєння в загальних назвах іншомовного походження: офшор, піца (слова тонна, брутто, нетто належать до винятків) та перевіряти правопис фахових іншомовних одиниць за термінологічними словниками, наприклад: тратта — переказний вексель.

* * *
Творячи текст будь-якого стилю, його автори часто постають перед нелегким вибором уживання великої чи малої літери в назвах установ, закладів, їхніх структурних підрозділів. Нагадаємо, що в українській правописній традиції спів-існують три принципи вживання великої літери — інтонаційний, стилістичний та пов’язаний зі значенням слова.
Інтонаційний принцип регламентує вживання великої літери на початку речення або тексту: В умовах сучасних світових тенденцій визначені нові пріоритети та фактори впливу на розвиток бізнесу.
Стилістичне вживання великої літери відтворює ставлення (повагу, увічливість) мовця до повідомлюваного. Так, усталилося написання Батьківщина, Вітчизна, Українська держава в значенні Україна, Незалежність. Ділова практика засвідчує урочисто-пошанівне написання на зразок Міністр фінансів, Президент Національної академії наук України, займенника увічливості Ви, хоча поза сферою офіційно-ділового стилю нормативним є таке написання: міністр фінансів, президент Національної академії наук України, ви.
З метою візуального виділення інформації в рекламному тексті рекомендують усе ключове слово передавати великими літерами:
Оформляйте передплату на ЕКОНОМІЧНІ ЖУРНАЛИ — «Маркетинг в Україні», «Фінанси України»!
Таке виділення можливе й у наукових текстах: Інформація щодо рекламованого продукту повинна бути наявною протягом УСІЄЇ демонстрації ролика.
Принцип уживання великої літери за значенням зумовлює поділ усіх слів мови на загальні (пишуть з малої літери) та власні (пишуть з великої літери) назви. Існують усталені правила вживання великої/малої літери, регламентовані «Українським правописом».
Сучасна ділова практика засвідчує різні варіанти написання назв установ, організацій. В офіційних паперах (законодавчих, фінансових) використовують повну назву установи, наприклад: Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик». Назва банку, наведена в прикладі, є складеною назвою, тому кожну частину цього найменування пишуть з великої літери. Назва банк «Хрещатик» є неофіційною, її вживають у газетних текстах, науково-популярних виданнях. Але у рекламних текстах, покажчиках, на вивісках — БАНК «ХРЕЩАТИК».
Пишучи слова-прибульці чи відтворюючи власне українські, не забуваймо про мудрість Шевченкову: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Не покладайтеся на випадок чи власне мовне чуття, користуйтеся довідниками та словниками, які допоможуть підтримати ваш імідж грамотного мовця:

Бибик С. П. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / С. П. Бибик, Г. М. Сюта. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б?ка держ. мови).
Велика чи мала літера? Словник-довідник / [Авт.?уклад. Жайворонок В. В.]. — К.: Наук. думка, 2004. — 202 с.
Український орфографічний словник: близько 165 тис. слів / Ред.?упоряд. В. М. Русанівський. — К.: Дніпро, 2006. — 940 с.
Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. — 4?те вид., випр. й доп. — К.: Наук. думка, 1993. — 240 с. (параграфи 89–90; 34–39).

 

Світлана ТЕРЕЩЕНКО

За матеріалами газети "Українське слово"
Категорія: Слововживання | Переглядів: 1554 | Додав: Росава | Теги: русизми, українська мова, говоримо правильно, антисуржик, А українською кажуть так, пишемо правильно
Всього коментарів: 0
dth="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Свастика - слов'яни
Болбочан — завойовник Криму

З книгосхову

УКРАЇНСЬКЕ НАРОДОЗНАВСТВО. Галина Лозко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна