Українські скарби

Слово «милозвучність» згадують чи не першим, коли йдеться про нашу мову. Тож прикро, що неуважні чи байдужі її користувачі не зважають на способи творення милозвучності. Сьогодні хочемо звернути увагу наших читачів на одну з типових помилок усної і писемної мови, спричинену незнанням правил чергування прийменників у-в, з-зі-із, сполучників і-й, що є порушенням як орфоепічної, так і орфографічної норм літературної мови. Нагадаємо такі правила:
У вживають:
— перед звуками в, ф та звукосполученнями св, зв, дв, тв, хв, гв, сф і под.: події у світі, досягнення у сфері економіки, включити у фінансовий звіт;
— на початку слова або речення, якщо далі йде приголосний: унаслідок того; У державі відбулися вибори;
— між приголосними: брати участь у різних проектах;
— після паузи, що на письмі позначена розділовими знаками, перед приголосним: Економічне зростання, продумана стратегія – усе це складники успіху підприємств.
В уживають між голосними:
— зміни в оподаткуванні, брати в оренду;
— на початку речення перед голосним або після паузи, позначеної на письмі розділовим знаком: В опитуванні взяли участь 280 експертів. Дві третини з них живуть і працюють у Києві, третина – у 20 великих містах країни.
— після голосного перед більшістю приголосних, крім в, ф, льв, св, хв і под.: сторінки в друкованих працях, але пропозиції у схвальних відгуках.
У/в не чергуються в словах, що вживають тільки з в чи тільки з у: взаємини, влада, властивість, вплив і под.; увага, указ, умова, усталення, установа; у словах, де заміна спричиняє зміну значення слова: вклад (внесок) – уклад (устрій), вправа (завдання) – управа (керівний орган минулого), вступ (початкова частина) – уступ (виступ, виїмка); у власних іменах та в іншомовних словах: Владислав, Угорщина, ультиматум.
В усній мові залежно від темпу, ритму вживають як у, так і в.
І вживають:
— між приголосними: зазначити, у який час і на яких посадах;
— перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї: наша економіка і її завдання;
— на початку речення, якщо далі йде приголосний: І той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе (В.Симоненко);
— після паузи, що на письмі позначена розділовими знаками, перед приголосними: Ідея – це своєрідна абстракція, і в ній зосереджений об’єкт пізнання;
— коли зіставляють поняття: брутто і нетто, індукція і дедукція;
— у назвах: «Говоримо і пишемо правильно», «Теорія і практика фінансового аналізу».

Й вживають:
— між голосними: планування й експеримент, знання й уміння;
— після голосного перед приголосним: сервісна й технічна підтримка.
З уживають:
— перед голосним незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: у зв’язку з інфляцією, один з одним;
— перед приголосним (крім с і ш), рідше — сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: одна з головних проблем, аргументи з приводу цього;
— на початку речення, після паузи: З вимогами орендодавця ознайомилися; добір фактів, з наукового погляду, — основа об’єктивності дослідження.
Із уживають між приголосними (переважно з, ц, ш, ч ,с, щ), після голосного перед с, ш або сполученням приголосних та між групами приголосних: виїхав із Сум, знав із власного досвіду;
Зі вживають перед сполученням приголосних на початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ та ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: ознайомитися зі звітом правління, затримався зі своїми друзями.