Українські скарби

П'ятниця, 29.03.2024, 13:32

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Слововживання
19:25
Вживаймо правильне й доречне слово

Слово — це найточніший різець,

здатний доторкнутися
до найніжнішої рисочки
людського характеру.
В. Сухомлинський

У попередніх розмовах про виразові можливості українського Слова йшлося про нашу неуважність саме до літературної норми слововживання, що спричиняє прикрі помилки, нівелює образ успішного мовця. Відсьогодні спробуємо привернути увагу шановних читачів до тих випадків використання слів, які залежать від загальної мовної ерудиції, від прагнення дізнатися про мовну одиницю та її словесне оточення якомога більше.
Доволі часто в щоденному спілкуванні нам доводиться відстоювати власну думку за допомогою доказів, фактів, тобто аргументів. Слова аргументація й аргументування вживають, коли йдеться про наведення аргументів на користь чого-небудь: аргументація була переконливою, аргументування переконливе. Якщо потрібно підкріпити свою позицію (наприклад, дослідницьку) сукупністю аргументів або висловити підтримку чиєїсь позиції, варто використовувати лише слово аргументація. Тож правильним буде речення: Основні положення дослідження доповідач підкріпив переконливою аргументацією.
Мовці часто плутають ці слова, що насправді мають як спільні, так і відмінні значення. У реченні На перший курс університету вступили представники кількох країн ближнього зарубіжжя помилилися, уживаючи прикметник ближній, бо натомість потрібно використати близький: На перший курс університету вступили представники кількох країн близького зарубіжжя. Це слово використовують ще й у значенні адекватний, реалістичний (наприклад, текст близький до оригіналу). Якщо необхідно позначити розташування чогось на невеликій відстані чи перебування в родинних стосунках, можна вживати обидва слова близький (ближній) корпус, близький (ближній) родич.
У будь-якій справі ніхто з нас не застрахований від помилок, певних недоглядів: Серед вад цього тексту варто назвати нелогічність викладу матеріалу та поганий стиль. У мові існує синонімічний ряд слів з цим значенням — недолік, вада, дефект, хиба, ґандж. Проте пам’ятайте про деякі відтінки у їхніх значеннях, які відчутно впливають на слововживання. Наприклад, у згаданому реченні доцільно використати слово недолік, яке має ширше та нейтральне зі стильового погляду значення: Серед недоліків цього тексту варто назвати нелогічність викладу матеріалу та поганий стиль. Саме тому сполуки зі словом недолік характерні для ділової сфери комунікації: усунути недоліки в роботі, недоліки організації виставки.
Якщо йдеться про характер людини, то краще вжити слова вади, ґанджі. Слово дефект має ширше значення: Ледь помітних дефектів у вимові звуків інколи можна позбутися наполегливим тренуванням. Його доречно вживати в науковому (як термін) та діловому спілкуванні, коли йдеться про видимі, відчутні недоліки, конкретне пошкодження предметів: Виявлений дефект розроблюваного приладу було усунуто.
Слова виключення та виняток часто вживають у мовній практиці, проте неуважне ставлення до змісту висловлення може спричинити прикрі помилки, як-от у реченні: Ці думки становлять виключення з висловлених на засіданні. Виключення означає усунення, виведення зі складу організації, колективу; позбавлення права навчатися (напр., виключення з університету). Те, що є відхиленням від загального, узвичаєного, називають словом виняток. Отже, речення потрібно оформити так: Ці думки становлять виняток з висловлених на засіданні.
Хто з нас не мріє про вічне кохання, основою якого є відданість одне одному та довір’я. І саме в такому випадку можна вживати слово вірний, що й позначає віддане почуття. У всіх інших ситуаціях нормативним може бути лише слово правильний, тобто відповідний істині. Тож у реченні Спробуйте перевірити те, наскільки вірні ці припущення потрібно використати слово правильний. І тоді почуття будуть вірними, а відповіді на складні виклики життя — правильними: Спробуйте перевірити правильність (а не вірність) цих припущень.

* * *
Для практичного підтвердження власних гіпотез автори досліджень часто використовують показники в буквено-цифровій, числовій, графічній формі, тому в реченні Як доказова основа дослідження можуть бути використані аналітичні огляди та статистичні дані банків іменник дані вжитий правильно. Проте часто натрапляємо на помилкове використання схожого за звуковою будовою слова даний, як-от у реченні Актуальність розгляду даної теми визначають певні фактори. Слово даний є дієприкметником від дієслова дати, а от у значенні прикметника потрібно вживати або вказівний займенник цей, якщо вказують на щось важливе, на те, що вирізняє з-поміж інших, або прикметник наявний, що вказує на наявність чогось: Актуальність розгляду цієї теми визначають певні фактори. У цій доповіді були використані матеріали з праць вітчизняних економістів останніх десятиліть. Дія наявної закономірності активно проявляється за сприятливих обставин.


* * *
У різних ситуаціях спілкування доводиться підтверджувати вірогідність чи правдивість чогось, наприклад, засвідчувати своїми вчинками слова. Саме з таким значенням вживайте слово засвідчувати, а от у реченні Підпис клієнта необхідно завірити в нотаріуса зроблено типову помилку для офіційно-ділового спілкування. Насправді слово завіряти має значення запевняти когось у чомусь. І хоча таке трапляється досить часто, а деякі словники навіть пропонують уживати слово завіряти зі значенням «юридично оформляти печаткою й підписом документи», усе ж сучасна мовна практика нормативними вважає сполуки засвідчувати особу документом, засвідчувати підписами, засвідчити печаткою. Тому в реченні Підпис клієнта необхідно засвідчити в нотаріуса дієслово вжите правильно.


* * *
Складником багатьох спеціальних курсів є питання, які розв’язують обчисленням за наперед визначеною умовою, тобто задачі. Це слово в сучасній українській літературній мові можна вживати лише в такому значенні, і, приміром, речення Головні інструменти в рішенні цієї задачі — фіскальна та грошова політика або Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких задач є неправильними, адже, очевидно, малося на увазі досягнення того, що визначено до виконання: Головні інструменти в рішенні цього завдання — фіскальна та грошова політика або Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких завдань.


* * *
У сучасному житті звичними для кожного з нас стали невеликі, з твердого паперу чи пластику аркуші із записаною на них інформацією, які вже традиційно називаємо картками (пластикова, банківська, зарплатна, кредитна, накопичувальна, дисконтна тощо). Саме таке значення цього слова подають і словники, відносячи до карток також бланки з відривними талонами. Проте в мові активно функціонує й інше слово з подібною звуковою формою — карта. За умовно зменшеними загальними зображеннями земної кулі або графічними відтвореннями поверхні можна не тільки знайти правильний шлях, а й відтворити події минулого, недаремно карти називають пригодницькими романами (до речі, на початку ХХ ст. у цьому значенні вживали тільки слово мапа, тож у сучасній практиці карта й мапа є синонімами-конкурентами). Карти є технічними документами — носіями інформації, а якщо заповнити якимось відомостями відповідним чином розмічений аркуш паперу, він теж перетвориться на карту, стане бланком. Проте останнім часом у діловій практиці саме із цим значенням все частіше вживають слово картка. Очевидно, у мові відбувається перерозподіл сполучуваности цього слова, й отримуємо в результаті вже усталені спілкуванням словосполучення на зразок реєстраційна картка, картка самостійної роботи, особова картка, облікова картка.

* * *
У реченні Поряд із загальнотеоретичними роботами з другої половини 60-х рр. у розвинутих країнах поширювалися прикладні дослідження прийменник поряд із (з, зі) вжитий неправильно. Основне значення цього прийменника — дуже близько, поблизу, поруч, і лише в переносному він означає разом, спільно, одночасно з ким-небудь, чим-небудь. У наведеному реченні правильно було б використати прислівник водночас, який має значення «в той самий час, одночасно»: Водночас із загальнотеоретичними роботами з другої половини 60-х рр. у розвинутих країнах поширювалися прикладні дослідження.
* * *
Уважно спостерігаючи за світом, помічаємо його неоднорідність, суперечливий характер окремих явищ чи фактів. І на позначення такої невідповідности в різностильових текстах використовують паралельно два слова (як варіанти) — протиріччя та суперечності: Поступово вимальовується інший тип організації, що більше цінує дискусії, заохочує сумніви та протиріччя. Потрібно зважати на те, що практика слововживання поступово витісняє на мовну периферію слово протиріччя, оскільки слово суперечність є давно вживаним та відповідає словотвірним законам мови: наприклад, суперечливий, а не протирічний. Тому правильним буде речення: У результаті виникають суперечності між окремими частинами структури, що уповільнює прогрес в установі.
* * *
У глобалізованому світі настільки швидко з’являється нова інформація, що нагальною є потреба в її представленні широкому загалу чи спеціальній аудиторії: Учасники наукової конференції презентували нові монографії. Проте в цьому реченні відбулося характерне для сучасної комунікації сплутування двох дієслів презентувати — репрезентувати. Насправді воно повинно мати таку мовну форму: Учасники наукової конференції репрезентували нові монографії. Слово репрезентувати має значення «представляти (наочно зображувати щось)», а помилкове вживання пов’язане із популярним словом презентація (від «презентувати», тобто вручати, передавати). Завдяки презентаціям можна представити нову інформацію: Важливим етапом зустрічі є презентація сучасних економічних словників України. У фінансовій сфері презентація — це пред’явлення до відшкодування, виплати фінансового документа.
* * *
У практиці слововживання часто буває, що в одному значенні мовці використовують кілька різних за походженням слів. Так трапилося зі словами складник, складова, елемент, компонент, що позначають частину чого-небудь. У науковому та діловому стилях перевагу віддають слову складник, що відповідає словотвірним законам української мови (на противагу складова — рос. составляющая), та іншомовним узвичаєним елемент і компонент. Тому в реченнях Інвестиції є невід’ємною складовою сучасної економіки або Зазначені складові функціонують незалежно одна від одної, що унеможливлює їх координацію та узгодження доречно вживати саме ці слова: Інвестиції є невід’ємним складником сучасної економіки або Зазначені компоненти функціонують незалежно один від одного, що унеможливлює їх координацію та узгодження.

* * *
У сучасній комунікації актуальною є потреба на підставі власних спостережень, зроблених логічних висновків отримати суму знань про когось або щось. Тоді в реченні На основі отриманих даних можна скласти уявлення про об’єкт дослідження слово скласти вжите відповідно до значення. Проте автори різностильових текстів, зокрема й наукових, інколи помиляються, коли використовують дієслово скласти в значенні бути складником чого-небудь, бути, як-от у реченні У цьому розділі ключову роль складають спонсорські подання брендів у денному ТВ-ефірі. Тут потрібно використати слово становити: У цьому розділі ключову роль становлять спонсорські подання брендів у денному ТВ-ефірі. Так само правильним буде його вживання зі значенням «кількости в підсумку, у сукупності, у сумі чогось»: У різних галузях вони становлять від 15 до 200 осіб. А ось у реченнях на зразок Логічний виклад тексту вимагає послідовно складати фрази, тобто збирати в щось ціле окремі частини, або До першого жовтня потрібно скласти детальний кошторис наукової конференції, тобто об’єднати відповідні дані, правильно вживати лише слово складати.
* * *
В арсеналі мовних засобів, що допомагають акцентувати на важливому факті чи події, існують словосполуки, складником яких автори часто помилково роблять слово слід: Слід зазначити, що в цьому питанні ви помиляєтеся. Насправді іменник слід означає відбиток чогось, знак від чогось: Є немало залишків минулого, тобто слідів. А ось у поданому реченні замість цього слова рекомендують уживати слова: Потрібно (необхідно, треба, варто) зазначити, що в цьому питанні ви помиляєтеся. Тож Не варто плутати інвестування та фінансування, зважаючи на вимоги сучасної нормативної комунікації.
* * *
Часто в наукових текстах доводиться, зіставляючи щось, використовувати порівняльну величину, яка дає змогу визначати інтенсивність. Мовним засобом для цього є ступені порівняння якісних прикметників, що мають складену, або аналітичну (більш виважений погляд), та просту, або синтетичну (найефективніше рішення), форми. Проте не менш частотним у загальній науковій комунікації є вживання слова ступінь з іншим значенням — посада, ранг, звання. Порушення норми полягає або в неправильно обраній формі роду, як у реченні Науковим керівником роботи призначають, як правило, професора (доцента), який має наукову ступінь з обраної проблематики, або в помилковому вживанні слова степінь, що має вузькоспеціальне значення добутку кількох однакових співмножників (у математиці): Учена рада рекомендує присудити наукову степінь кандидата економічних наук. В обох випадках слова вживають у формі чоловічого роду, і нормативною є усталена в науковій комунікації сполука науковий ступінь.
! Потрібно пам’ятати, що в українській мові іменники біль, дріб, живопис, запис, машинопис, напис, опис, перепис, підпис, поступ, пропис, рукопис та деякі інші мають форму чоловічого роду.
* * *
Метою наукової практики, серед інших, є визначення основи чого-небудь, призначення предмета, явища чи дії, їхньої мети. Тому в наукових працях часто натрапляємо на слова суть, сутність, зміст, значення. Наприклад, у реченні Сутність структури управління полягає в упорядкованій сукупності взаємопов’язаних елементів доречно використане слово сутність, проте сучасна норма рекомендує, як стилістично нейтральне та найбільш уживане, слово зміст. З одного боку, воно позначає те, про що говорять, розповідають чи що описують (зміст лекції), з другого — сутність чого-небудь, основу, особливість. Словосполучення зміст і форма використовують як складний термін, тому не можна замінювати один із його компонентів словами сутність чи значення. Так само слово значення є незамінним компонентом термінологічних сполук значення терміна чи значення слова. Тож у реченні Одним із завдань роботи є розкрити суть концепції рекламного звернення або За змістом цю теорію можна назвати кризовою названі іменники синонімічного ряду вжито правильно.


Отже, учіться вдумливо ставитися до вживання того чи іншого слова, без поспіху розмірковуйте над значеннями та відтінками значень словесних одиниць. У цьому вам завжди допоможуть:
Довідник з культури мови: Посібник / [С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб та ін.]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Вища школа, 2005. — 399 с.
Культура української мови: Довідник / [С. Я. Єрмоленко, Н. Я. Дзюбишина-Мельник, К. В. Ленець та ін.]; за ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990. — 304 с.
Культура мови на щодень / [Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін.]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Довіра, 2000. — 169 с.
Словник-довідник з українського літературного слововживання / [Авт.?уклад. С. І. Головащук]. — К.: Наук. думка, 2004. — 448 с. — (Серія «Словники України).

Лариса КОЗЛОВСЬКА

За матеріалами газети "Українське слово"
Категорія: Слововживання | Переглядів: 4346 | Додав: Росава | Теги: русизми, українська мова, говоримо правильно, антисуржик, А українською кажуть так, пишемо правильно
Всього коментарів: 0
dth="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Велика зубна брехня, або що ви знаєте про фтор?
Оксана Стешенко: Валькірія з чорною косою

З книгосхову

МАХНО В.А. Савченко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна