Українські скарби

Трави і здоров’я… Який взаємозв’язок? Давно відомо що багато з них володіють речовинами з цілющими якостями. Ці трави звуться лікарськими і використовуються при лікуванні різних захворювань. Практично здоровій людині трави допоможуть зберегти бадьорість і працездатність.
Важко уявити скільки часу в успішній практиці використовується до шумерської культури (3000 р. до н. е.). , а багато стародавніх рецептів сучасна медицина удосконалила і з успіхом використовує.
В часи Гіппократа для лікування людей використовувалось 236 видів рослин.
Перша аптечна школа на Русі появилась в 1654 р. Лікарські рослини для неї вирощували на спеціальних аптечних городах.
Цілителями на Україні були монахи, ченці. ("Збірник Святослава” 1076 р.). Вони через віки пронесли практику далеких предків, передаючи її з покоління в покоління. Вони ділили рослини по "статевій ознаці”: кропива, душиця, конюшина рахувалися жіночими, які чоловіки повинні уникати, а полин, дев’ясил, безсмертник – чоловічі рослини. Рогедрон являвся продовжувачем роду, звіробій – "травою від 99 хвороб, плоди абрикосу (8 видів) – плоди здоров’я, а полин – "матір трав””. Дози раніше відміряли не на вагах, а щепоткою, яка приблизно мала 10-14 г сухої рослини (але зрозумілим стає те, що враховувалися не грами, а приймалося до уваги саме внутрішнє бачення).
В східній фітотерапії кожній частині рослини назначалось лікувати відповідну частину тіла: кора – шкіру, вітки – судини, листя – внутрішні органи, квіти – органи чуття, коріння – кісткову систему.
Від хімічних препаратів рослинні відрізняються тим, що ефект появляється не зразу, а поступово. Збільшувати дози при лікуванні травами це те саме, що передозувати таблетками.

Ось рецепти, які потрібно знати кожному:
Добре сприяє очистці організму чай з добавкою пустирника, подорожника, листя чорної смородини, цвіту бузини. Курс – місяць.
"Загальноукріплюючий "– з алоє. 150 г свіжого соку алоє, 1 ст. меду, 350 г кагору. Пити по 1 ст. л. 3 р. в день.
"Вітамінний” – з калиною. Ягоди калини обшпарити кип’ятком (якщо сушені, то поварити пару хвилин) і протерти. Кашицю перемішати з такою ж кількістю меду і поставити в холодильник. Через тиждень приймати натще по 1 ст. л в добу.
"Для зміцнення імунітету” – з часником і лимоном. Через м’ясорубку пропустити 0,3 гр. часника і виложити в скляну банку. Туди влити сік з 24 лимонів, закрити щільно банку, поставити в темне місце. Через 3 тижні використовувати по 1 ч. л. перед сном.

Чи знаєте ви що:
ромашка – допомагає при запаленні ротової порожнини і шкіри, болях в печінці;
корінь валер’яни – при мігрені, безсонні, запорах, болі в шлунку, метеоризмі.
береза (листя, бруньки) – при зах-в. органів дихання, опіках, набряках;
подорожник – при гастритах , язвах шлунку, астмі, ранах, язвах на шкірі;
брусніка – при гіповітамінозі, запаленні нирок, простуді, гіпертонії;
ялина (шишки, хвоя) – при ревматизмі, шкірних висипках, простуді, радикуліті, кашлі.
Оздоровленню організму сприяють і водні процедури. Дуже ефективні трав’яні ванни.
Якщо у вас вдома збереглися лікарські трави, не залишайте їх на слідуючий рік. В лляних мішечках опустіть трави в ванну з гарячою водою (з розрахунком 50г на ванну) і дайте настоятись 15 хвилин. Ще краще спочатку приготувати відвар або настій для ванни. 10-20г лікарських трав (череда, ромашка, кропива, м’ята, душиця, евкаліпт, шалфей або їх суміші) поміщають в емаліровану посуду, заливають стаканом кип’ятку, закривають і кип’ятять на водяній бані на протязі 15хв остуджують, фільтрують. Об’єм даного розчину доводять до 200 мл. Зловживати ваннами не слід – це сильнодіючий засіб.

Коріння і відвари можуть бути й отрутою:
сік алоє – при вагітності, хворобах печінки, геморої;
аралію – не можна вживати при безсонниці, гіпертонії;
звіробій – ядовита рослина, додержуйтесь дози;
насіння льону – не рекомендується при гепатиті, холециститі;
полин – викликає галюцинації, при вагітності, язві шлунка
Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки фітотерапія, а й ароматерапія.

Живокіст

У народній медицині ряду країн водний та молочний настій кореня живокосту застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях: дизентерії, хронічному катарі кишечнику, виразках шлунка, при хронічному катарі дихальних шляхів, при кровотечах, паралічах і як зовнішнє — при запаленні вен, надкісниці і особливо при переломах кісток та вивихах, болях в ампутаційних культях та при радикулітах.
Дивлячись на цю чарівну рослинку, яка мешкає в Карпатах, розумієш на скільки прекрасний світ. Неймовірна кількість кольорів, барв довкола! Ні! Світ не може бути не цікавим, сірим, безбарвним... Коли я почала більше уваги приділяти рослинному світу зрозуміла природну істину. Рослини створені не лише для поживи тваринного світу, а для лікування людей на фізичному рівні, а також на емоційному. Споглядаючи на чудові квіти, трави, луки, ліси, відчуваючи їхній аромат, отримуєш позитивну енергію, яка лине з світу до тебе. Отримуєш гарний настрій та чудове самопочуття!

Чистотіл

Ліки з чистотілу широко застосовують у народній медицині різних країн. Рослина затримує ріст деяких злоякісних пухлин, зменшує і заспокоює болі, загоює рани, виводить бородавки та мозолі, припиняє судоми та спазми, збільшує виділення сечі та жовчі і має послаблювальні, протимікробні та антисептичні властивості.
У німецькій народній медицині відвар трави з квітами і відвар коренів у невеликих дозах вживають всередину при каменях печінки, при жовтусі та інших хворобах печінки, захворюваннях селезінки, виразках шлунка та кишечнику, а також при грипі, коклюші, подагрі, ревматизмі та геморої.
Зовні відвар трави і відвар коренів використовують для ванни, обмивань, примочок при різних шкірних захворюваннях (висипках, лишаях, вуграх), золотусі, гнійних ранах та виразках. Інфіковані рани, що тривалий час не загоюються, виразки ще, крім обмивань, присипають порошком з листя чистотілу, або прикладають до них його свіже подрібнене листя. Молочний оранжево-червоний сік чистотілу застосовують для видалення бородавок, мозолів, та для лікування різних шкірних хвороб.
Є дуже гарна практика(медитація) пов`язана з чистотілом. Використовується для очищення крові від холестерину. При правильному застосуванні відбувається повне оновлення лімфатичної, венозної та артеріального кров`яного русла. Судині стінки укріплюються, стають більше відновленими та еластичними.

Квітка з полонини (джинджура)

Серед усіх полонинських квітів є джинджура (тирлич жовтий). Це надзвичайно цінна лікарська рослина. Про її цілющі властивості гуцули склали багато пісень.
Ой хто чічком джинджуровим
Собі личко миє,
То той буде найфайнішим
На всю Коломию.
А хто випив того зілля,
Що із Чорногори,
Він забуде тую хижу,
Де живуть дохтори...

Ще в 1918 році австрійський лікар Ріхард Вебер, застосовуючи препарати джинджури при лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, досягав виліковування навіть у тих випадках, коли лише оперативне втручання було в змозі допомогти хворим.
У народній медицині відвар кореневищ та коріння джинджури вживають при туберкульозі легенів, хронічних бронхітах, малярії, подагрі, ревматизмі, артритах різного походження та хворобах печінки.
Відвар тирлича застосовують і при лікуванні запущених гнійних ран, екземі та при потінні ніг. Препарати його позитивно впливають на центральну нервову систему, діють заспокійливо, знімають втому та збудження, врівноважують сон.

Шипшина

Легенда про шипшину.
На крутому схилі гори біля села Дністрівка, підніжжя якої цілують сиві хвилі повноводого Дністра, ростуть кущі шипшини. Навесні вони привертають увагу великими пахучими блідо-рожевими квітками, а восени, — яскравими, різних відтінків, червоними плодами. Кущі шипшини гарні й водночас колючі...
Розказують, що колись на цю землю налітали орди степових кочівників. У той неспокійний час жили собі в селі дівчина-красуня та чорнобровий парубок-вівчар. Вони кохали одне одного і мріяли побратись. Та побачив одного разу ту красуню, коли вона після роботи купалася в Дністрі, кривоногий вожак кочівників-нападників, табір якого напередодні непомітно зупинився за лісом на правому березі Дністра. Верховода наказав слугам своїм привести дівчину до його намету.
Переправившись через Дністер, ординці засіли в густих прибережних заростях. Вистежили, коли красуня вийшла до пічки, підповзли до неї, як змії, і накинули аркан. Дуже зрадів кривоногий, коли привели до нього красуню. Такої краси він ще не бачив. Запропонував він дівчині перше місце у своєму гаремі, але та рішуче відмовилась. Тоді він вирішив поглумитися над нею, а потім продати. Сам-на-сам був з полонянкою, і коли наблизився до неї, то дівчина рвучко вхопила у пригорщі піску й засипала ним кривоногому очі. Сама вискочила з намету й побігла до гори, що над Дністром. Наздогнали її ординці на самій вершині. Оточили. Дівчина вирвалась, побачила — рукою подати! — рідне село, та й кинулась сторчма головою у прозалля. На тому крутому схилі, де з ран дівочого тіла впали на землю краплі крові, проросли раптом не бачені досі зелені пагони з блідо-рожевими квітками. Побачив їх вожак кочівників, хотів зламати, але всі вони нараз вкрилися гострими шипами...
Люди назвали цю рослину шипшиною, а гору біля села — Дівочою.
Так було чи ні — хтозна. Це тільки легенда, різні варіанти якої блукають нашим Придністров'ям. Але придивіться: в біло червоні квіти шипшини є щось від дівочої вроди.

Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: - Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива

Кульбаба

Особливо в мене до цієї квіточки особливе ставлення. Ця квітка дуже схожа на сонечко, жовті промінчики, ласкаві на дотик як справжнє сонечко. Це маленькі сонечка, які заквітчують луги, галявини в травні.
Кульбабки недарма називають "дітьми Сонця", бо, як і Сонце, вони додають життєвих сил організму, але не як світило, а зсередини. Росте кульбаба практично у всіх частинах світу і скрізь визнається лікарською рослиною широкого спектра дії.
Корінь і траву кульбаби у нас застосовують для лікування печінки, жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби, коліту, гастриту, запору, геморою.
У Франції та Іспанії кульбаба культивується як городня рослина. Сік молодих листків рекомендують вживати для поліпшення складу крові, а листя і корінь - як засіб, що зменшує кількість холестерину в крові та лікує шкіру (зникають фурункули, вугри, ластовиння, мозолі, бородавки).
У китайській народній медицині уся рослина вважається жарознижувальним, потогінним та лактогенним засобом. Болгарські травники використовують листки і сік для лікування атеросклерозу. У Німеччині вважають, що корінь кульбаби лікує нирки, а наземна частина - ревматизм.
Представники народної медицини в Польщі стверджують, що кульбаба негативно діє на мікобактерії туберкульозу, а позитивно - на хворих з цукровим діабетом на початковій стадії, з недокрів'ям різного ґенезу, навіть з раком.
Залишається додати хіба що такий факт: років 200 тому члени сім'ї одного баварського короля після обіду заходили до салону, де на них чекав аптекар. З одного бутлика він частував кожного повною чарочкою соку кульбаби, з другого - соку кропиви, щоб активізувалися процеси травлення і прискорювалося виведення шлаків.

Ауричне випромінення (ромашка, можевельник, волошка) зафіксоване методом Кирліана

Розглядаючи подібні знімки виникає єдине заключення, природа дійсно жива! Більше того це організм, яких існує, дихає, має свою ауру, розмножується, харчується(поживні речовини з ґрунту). Тому і ставлення повинно бути відповідним з повагою, розумінням, допомогою, вдячністю і великою Любов’ю. Всім нам відомий крилатий вислів: „ Любов врятує світ”! Це істина, а істина це правильний вибір, вірний шлях, саме та дорога по якій слід прямувати в світле майбуття! Любіть все що нас оточує, все те що створив Бог. Це є доскональна реальність це наш шанс потрапити на вищі щаблі людського існування. Будьмо розсудливі в своєму житті і хай Рідні Боги допоможуть нам.
В цивілізації багато змін. Але біологічна сутність людини залишається такою ж, в її тісному взаємо контакті з усіма факторами зовнішнього середовища. Тому цілющі речовини в рослинах по природі своїй гармонічні організму людини. Лікувальних рослин 800 видів, перевірених практикою.
Людина зрозуміла, що природа і вона єдині. Природу слід не лише любити, але цінувати і піклуватися про неї. Вона не від`ємна частина нас, доброзичливе ставлення до живого світу запорука кращого життя.
Змінюючи в першу чергу себе, ми ніколи не замислювалися над тим що завдяки нашим змінам, тобто роботою над собою, змінюються й інші люди. Тому в першу чергу працювати потрібно над собою, створити себе значить удосконалювати себе як духовну сутність, без пихи, надмірництва, просто стати кращим, робити добрі справи, мати високі думки (про сенс життя, Світлих сутностей, космічну енергію...)! Зміни себе і світ зміниться разом з тобою, світ довкола як відображення у дзеркалі твоїх дій. Світ зволікати не буде діяти потрібно зараз, і все відбудеться. Життя прекрасне це слід просто відчути і бути в гармонії з природним світом!