Українські скарби

Попри те, що білоруські землі були віддалені від степового прикордоння, вони виявилися дуже близько причетними до інституційного оформлення козацтва. Саме тут, під час Лівонської війни 1558-1583 рр. вперше мав місце факт залучення козаків на державну службу.
До 1569 року більшість українських земель (за винятком Галичини і Поділля) входили у Велике Князівство Литовське (ВКЛ). Лівонська війна за контроль над Балтійським узбережжям – Тевтонський орден у союзі з ВКЛ і Польщею проти Московії – показала, що середньовічне шляхетське ополчення вже не є ефективним методом оборони. Тому уряд дозволив набирати "контрактну армію” з добровольців з інших верств населeння.
Перші реєстри було укладено у 1561-1562 роках, ще кузеном легендарного Байди Вишневецького, старостою черкаським і канівським Михайлом Вишневецьким. Службу ж козаки відбували під корогвами таких магнатів та урядовців ВКЛ, як великі литовські гетьмани Микола Радзивил та Григорій Ходкевич, брацлавський воєвода і житомирський староста Романа Сангушко, острозький староста і державець чорнобильського замку Філон Кміта, князі Костянтин Острозький, Костянтин Вишневецький, Януш Збаразький, Дмитро Ружинський.

Як прекрасна мова великого європейського народу опинилася в ролі попелюшки у своїй хаті — висвітлено у цій книжці.

Літературна мова — це основна, наддіалектна форма існування мови, що є засобом порозуміння всіх представників народу без розрізнення віку, статі, соціального, територіального походження тощо. До визначальних рис літературної мови належать опрацьованість, унормованість, поліфункціональність і стилістична диференціація.

Назва літературна мова поширена в науковій традиції Франції, Італії, Росії і деяких інших країн. У цьому ж значенні її вживають і в Україні. Поряд з цим у науковому і публіцистичному стилях використовують назву загальнонародна мова.

За нормальних умов функціонування в державі саме цей тип мови є обов’язковим у шкільній і вищій освіті, в церкві, в державних інституціях, засобах масової інформації, пресі. Він же становить об’єкт систематичної кодифікації і наукового опрацювання.

У мідно-бронзову добу у Криму жили землеробсько-скотарські племена ямної і катакомбної культури. До пізніх часів цієї доби в гірській частині знайдено пам’ятники кизил-кобинської культури, пов’язаної з племенем таврів, які переважно займалися землеробством, а також скотарством і рибальством. Від них походить колишня назва півострова — Таврика.
Глибини етнотаврійської культури засвідчують зародження її в Оріяні (Україні).

Мова являє собою складний інформаційний аспект феномену України, а саме сигнальну систему, яка забезпечує взаєморозуміння між її носіями». Отже, мова є основним засобом згуртування етносу, його розвитку і, зрештою, його самоусвідомлення як нації. Разом з тим мова це система слів. А "слово було на початку і слово було Богом". Цей аспект слова, поряд з інформаційним, живе й досі, на жаль, не для кожного.

Дана Франкова студія не є науковою працею, а є науково-популярною літературою.
У першодруку вона вийшла 1905 року у львівському часописі "Новий громадський голос" під назвою "Поема про сотвореннє сьвіта". Як видно, назвою Франко хотів акцентувати увагу на включеному у розвідку перекладі старовавилонської поеми "Інума Іліш".
Того ж року і під тією ж назвою редакція "Нового громадського голосу" здійснила окреме видання праці накладом чи то 200, чи то 500 примірників.
За цим окремим виданням дослідження Франка передруковано у 50-томному зібранні його творів (1982, т. 35, с. 266-300), через 77 років після першої публікації. Незначний тираж 35-го тому (6750 примірників) і маса наукових праць, вперше поданих у багатотомному зібранні, зробили "Поему про сотворення світу" майже непоміченою, вона ніби загубилася і лишилася доступною лише вузькому колу фахівців.