 Велика Скіфія, Слов’янська Антія, Київська Русь, Козацька Україна століттями виборювали своє право на самоцінне існування у незліченних битвах з агресорами, і то не з якимись там незграбами і невдахами. Гуни, готи, авари, хозари, ромеї (візантійці), нормани, печеніги, половці, монголи, германські рицарі, кримські татари, турки, поляки із найкращою в Європі кіннотою, мадяри, австрійці, московити, англійці і французи (у Кримській війні), гітлерівські полчища — усі ці та інші зайди становили, кожен у свій історичний час, найгрізнішу воєнну силу. І щоб протистояти їм, анти, русичі, козаки повинні були повсякчас підтримувати на належному рівні свою боєздатність. До числа найголовніших засобів забезпечення їхньої ратної майстерності якраз і входили різноманітні народні бойові (воїнські) мистецтва, зокрема єдиноборства (боротьба, фехтування на шаблях, топірцях, палицях тощо, бої навкулачки «сам на сам» та ін.), масові ігрові змагання (паличні та кулачні бої «лава на лаву»), ритуальні поєдинки ряджених на святах і весіллях, методи і системи навчання молоді воєнному ремеслу і т. д. і т. п. Усе це допомагало гартувати патріотичний дух і здійснювати фізично-технічну підготовку населення, яке в будь-який момент було готове згуртуватися в народне ополчення. А вже на цій основі формувалися, у свою чергу, бойова культура і духовність професійних і напівпрофесійних вояків — києво-руських дружинників, пізніших запорізьких козаків, гайдамаків, опришків та інших... Практичне значення традиційних українських бойових мистецтв залишається актуальним і в наші дні. Бо ж, як показують сучасні війни, за допомогою самих лише танків, «розумних» ракет та інших найвищих технологій одержати перемогу не так-то й легко, а часто і взагалі неможливо. Кінцевий успіх тут і досі великою мірою залежить від психологічного і фахового вишколу окремо взятого солдата. Отож немає поки що у всьому світі такої армії, де б не провадилася індивідуальна політично-виховна робота і не вивчалися тактика і прийоми рукопашного бою (зокрема й із застосуванням «архаїчної» холодної зброї). І, судячи з усього, так буде ще довго... Окрім суто воєнних моментів, бойові мистецтва в різних регіонах планети завжди розглядалися як один із вельми ефективних засобів духовного розвитку особи. Бо ж у них не тільки відпрацьовувалося уміння розкрити в бою фізично-технічні можливості вояка, а й неминуче відбивалася у сконцентрованій формі життєдіяльна філософія творців цих мистецтв. Отож-бо той, хто опановує ту чи іншу традиційну воїнську систему свого народу, може, як зараз кажуть, на генетично-енергетичному і клітинному рівні глибше зрозуміти свій расово-етнічний архетипний світогляд, культуру, цивілізаційну місію, саму душу своїх дідів-прадідів. Я зовсім не випадково кажу про свій народ, про расово-етнічні підходи до проблем, висвітлюваних у моїй книжці. Позаяк тут є моменти, які не підпадають під категорію т. зв. «загальнолюдських цінностей і пріоритетів». Ось, скажімо, українець, — натренувавшись, він може стати видатним бійцем китайського «ушу» чи японського «каратедо», але при цьому ніколи по-справжньому не збагне унікальної азіатської філософської суті цих шкіл. Так само ні китаєць, ані японець не осягне, в свою чергу, духовно-генетичної підкладки, наприклад, бойового характерництва арійського запорізького козака... Ви запитаєте — чому? Відповісти можна так. Будь-яка раса, будь-яка нація тримається не на політичних, виробничих чи ще якихось подібних підвалинах, а на тих не вимірюваних ніякими фізичними приладами генетично-енергетичних зчепках, полях, вібраціях, прояв яких Л. Гумільов називав «внутрішньоетнічною компліментарністю». Ідеться про підсвідоме, заплішене у хромосоми взаємне притягання представників тієї чи іншої людської породи. І будь-який дослідник, прагнучи утямити архетипну філософію і психологію, звичаї, обряди, та й ті ж таки традиційні бойові мистецтва певного народу, ніколи не досягне успіху, якщо обмежиться самими лише фактичними знаннями і не відчує цю філософію, звичаї, обряди на сутнісно-елементарному, глибинно-«компліментарному», одне слово — енергетично-вібраційному рівні...>>>>>>> |
Розділи сайту
Цікаві матеріали
