Українські скарби

Для виготовлення ліків використовують головки-суцвіття, які збирають разом з верзівковими листочками під час повного цвітіння рослини.

Конюшина лучна має відхаркувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та бактерицидну дію.

Найчастіше її використовують як відхаркувальний засіб при запаленні верхніх дихальних шляхів.

Настоянку суцвіть вживають при атеросклерозі, який супроводиться головними болями і шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском.

Як сечогінний засіб рослину використовують при набряках серцевого і ниркового походження.

Місцево, у вигляді припарок, настій або відвар суцвіть конюшини використовують при абсцесах, опіках і болях у суглобах.

Свіже подрібнене листя прикладають до гнійних ран і виразок, а свіжим соком рослини лікують алергічні ураження очей.

ВНУТРІШНЬО - настій суцвіть (3 чайні ложки сировини на 1 склянку окропу, настоюють 1 годину) по 1/4 склянки 4 рази на день за 20 хвилин до прийняття їжі;

настоянка суцвіть (40 г сировини на 500 мл 40%-вого спирту настоюють 10 діб) по 20 мл перед обідом або перед сном при атеросклерозі (курс лікування - 3 місяці з перервою на 10 днів, при необхідності курс лікування повторюють через 6 місяців);

столову ложку суміші (порівну) суцвіть конюшини лучної, листя м'яти перцевої і трави золототисячника малого заливають 300 мл окропу, настоюють до охолодження і п'ють по півсклянки 3 рази на день за 300 хвилин до їжі для покращення травлення;

3 стол. ложки суцвіть конюшини лучної заварюють у склянці окропу, настоюють до охолодження і п'ють як чай при болісних менструаціях і маткових кровотечах.

ЗОВНІШНЬО - відвар суцвіть (20 г сировини на 200 мл окропу) для примочок і припарок.