Українські скарби

П'ятниця, 28.04.2017, 04:33

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Слововживання
19:47
Говоримо і пишемо правильно

Іноді натрапляємо на помилкову думку: хіба важливо, як вимовити чи наголосити слово, наприклад рАзом чи разОм? Все одно зрозуміють. Якщо співрозмовники так само неправильно говорять, то вони ще більше утверджуються у своїх помилках, а якщо й розрізняють помилку, сприйняття висловленої думки переривається, стає дискомфортним, адже потрібен додатковий час на її осмислення. Це помітно в офіційному спілкуванні, коли мовцеві треба говорити експромтом — відповідати на запитання, брати участь у дебатах, дискутувати з опонентами. „Неохайна”, неграмотна усна мова нагадує прірву, до якої затягує зміст спілкування. Неправильне наголошування слів, як і неправильна вимова звуків та звукосполучень, відволікають слухачів, особливо тих, хто володіє літературною мовою.
Нагадаємо, що наголос в українській мові:
а) різномісний, або вільний, тобто не закріплений за якимось складом слова: наукОвий, фаховИй;
б) рухомий, тобто змінюваний у різних формах того самого слова: зАхист — захищАти — захИщений, анАліз — аналізувАти — проаналізОваний;
в) розрізнювальний, тобто допомагає розрізнювати:
— значення слів: об’Єднання (спілка, організація: об’Єднання підприємців) — об’єднАння (дія: об’єднАння зусиль), вИгода (користь: економічна вИгода) — вигОда (зручність: маєток з усіма вигОдами), господАрський (належить господАрству: господАрський розрахунок) — госпОдарський (належить госпОдареві: госпОдарські звички);
— граматичні форми слів: свіжі новИни — не чув новинИ, будемо скликАти — негайно склИкати.

Щоб уникнути помилок, наголошуючи слова, радимо запам’ятати такі правила:
1. Двоскладові та трискладові іменники чоловічого роду у множині мають наголос на закінченні:
Однина Множина
Автор авторИ, -Ів, -Ам
вЕксель векселІ, -Ів, -Ям
Округ округИ, -Ів, -Ам
дирЕктор директорИ, -Ів, -Ам
інспЕктор інспекторИ, -Ів, -Ам
! Коли ці іменники уживають із числівниками два, три, чотири, то наголошують перший чи другий склад: два вЕкселі, три Автори, чотири дирЕктори, два Округи, три інспЕктори.

Незначна група подібних іменників має нерухомий наголос у всіх відмінках:
рОзмір рОзміри
прибІчник прибІчники
застУпник застУпники
2. Двоскладові та трискладові іменники жіночого роду із закінченням –а в множині наголошуйте на закінченні:
кАртка картки, -тОк, -Ам
вказІвка вказівки, -вОк, -Ам
пОмилка/
помИлка помилки, -лОк, -Ам
сторІнка сторінки, -нОк, -Ам
Але:
зАгадка зАгадки
примІтка примІтки
розпИска розпИски
3. Іменники на –анн (я) майже всі зберігають наголос дієслів, від яких вони утворені. У таких словах може бути наголошений суфікс (запитАти — запитАння, поєднАти — поєднАння, читАти — читАння, навчАти — навчАння) чи префікс (вИрахувати — вИрахування, вИкоренити — вИкоренення).
! Деякі іменники мають подвійне наголошення: подАннЯ, віддАннЯ. Як правило, вони різняться за значенням і сполучуваністю: видАння (книг, друковане) і виданнЯ (про дівчат). Такі слова в сучасній літературній мові мають сталий наголос у всіх формах: видАння (однина) — у видАнні, видАнням, видАнню і видАння (множина) — у видАннях, видАннями, видАнням.
! У деяких випадках наголос дієслова та утвореного від нього іменника не збігаються: вИзнати — визнАння, зобов’язАти — зобовЯзання.

4. Назви процесів, дій та наслідків їх мають різне наголошення: спростувАння (заперечення, відхилення) — спростОвання (промова, стаття із спростуванням). За аналогією можна використовувати: обґрунтувАння — обґрунтОвання, угрупувАння — угрупОвання.
5. Прикметники в українській мові потрібно наголошувати:
а) на закінченні: фаховИй, валовИй, новИй, чіткИй, вузькИй, легкИй, стійкИй;
! У всіх відмінках однини та множини більшість прикметників зберігає наголос початкової форми: фаховИй — фаховОго, фаховОму, фаховИм, на фаховОму, фаховІ, фаховИх, фаховИм, на фаховИх; валовИй — валовОго, валовОму, валовИм, валовІ, валовИх, валовИми, на валовИх. Порівняйте також: позачасОвий — позачасОвому (-вім), позачасОвим, на позачасОвому (-вім); позачергОвий — позачергОвому (-вім), позачергОвим, на позачергОвому (-вім).

б) на корені: цІлий, рІзний, докорІнний, вичЕрпний.
6. Пам’ятайте, що числівники наголошують так:
а) усі кількісні числівники на –дцять мають наголошений склад нА:
дванАдцять, п’ятнАдцять, одинАдцять, чотирнАдцять;
!Треба пам’ятати, що числівники одинАдцять, чотирнАдцять не становлять винятку з цього правила. Такий наголос зберігають збірні числівники одинАдцятеро, чотирнАдцятеро.

б) числівники шістдесЯт, сімдесЯт, вісімдесЯт мають наголос на другому компоненті;
в) порядковий числівник дрУгий не змінює наголосу у відмінкових формах: дрУгого, дрУгому, дрУгим і под.
7. У дієсловах з основою на приголосний у початковій формі наголос падає на -ти: навестИ, заповістИ, розповістИ.
В особових формах, у формі минулого часу таких дієслів наголошуйте останній склад: розповімО, наведетЕ, заповілА, крім форм наказового способу: розповІмо, наведІмо, обговорІмо і под.
8. Характерним для української мови є наявність двох варіантів наголошування, що відповідають нормі. Тож запам’ятайте: оглЯдач — оглядАч, доповІдач — доповідАч, позИвач — позивАч, прОстий — простИй, яснИй — Ясний, первІсний — пЕрвісний, допомІжний — допоміжнИй.
9. Окремі слова часто вживають з помилковим наголосом, тому особливості їхнього наголошення треба запам’ятати або перевіряти за словником.

Правильно
Отже, вловлюючи в інформаційно насиченому мовному потоці відзвуки неправильно наголошених слів, погляньте ще раз на ці правила. А щоб перевірити себе, не забувайте частіше користуватися словниками та довідниками — авторитетними помічниками кожного сучасного мовця:
Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник.—К.: Либідь, 1995.
Орфоепічний словник
української мови: у 2-х т./уклад.:
М. М. Пещак та ін.—К.:Довіра, 2001. — (Словники України).
Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К.: Рад.школа, 1984.

Лариса КОЗЛОВСЬКА, завідувач кафедри української мови та літератури Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана

За матеріалами газети "Українське слово"

Категорія: Слововживання | Переглядів: 4880 | Додав: Росава | Теги: русизми, українська мова, говоримо правильно, антисуржик, А українською кажуть так, пишемо правильно
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Різновиди традиційного одягу. Прикраси
Різдво чи день народження Христа?

З книгосхову

РАСИ, ІНТЕЛЕКТ, СПАДКОВІСТЬ. Олександр Нейфах

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна