Світанкові роси - Парк "Олександрія" - Світлиця

Українські скарби

Четвер, 28.03.2024, 12:37

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Парк "Олександрія" - Світлиця | Реєстрація | Вхід

[ Нові повідомлення · Користувачі · Правила · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Світлиця » Мальовнича Україна » Стежками України » Парк "Олександрія"
Парк "Олександрія"
PerunaДата: Вівторок, 16.03.2010, 23:54 | Повідомлення # 1
Майстер
Повідомлень: 12
Offline

Дендрозаповідник "Олександрія", що в Білій Церкві " один з найчарівніших ландшафтних парків України.
Він був започаткований, коли польський граф Ксаверій Браницький був нагороджений російським царем Білоцерківським староством за придушення повстання під назвою Коліївщина. У 1781 році К. Браницький одружується з Олександрою Енгельгард (за однією версій першородною дочкою Катерини II і Сергія Салтикова, за іншою – племінницею князя Г. Потьомкіна). За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посяг – 600000 карбованців сріблом і велику ділянку землі. Катерина II подарувала подружжю на весілля Шуваловський палац в Петербурзі. Доход К. Браницького з самої тільки Білої Церкви приносив 750000 золотих. Разом з іншими маєтками – Ставище, Рокитне, Лисянка та ін. він складав приблизно 2 мільйони. В 1784 р. доход з Білої Церкви К. Браницький призначив своїй дружині. В подальшому О. Браницька стала головним ініціатором створення загородної резиденції, яка отримала назву від її імені - парк “Олександрія”. Для втілення в життя своїх задумів до роботи в “Олександрії” були запрошені спеціалісти – паркобудівники. Вважається, що первісний план парку накреслив французький садівник Мюффо, який зайнявся посадкою дерев та впорядкуванням клумб. Надалі парковими роботами керували такі садівники, як: Август Станге, Рінгер Чех, Бартецький, Вітт та ін. Відомо також, що був ще один садівник, який провів у Браницьких майже все своє життя. Це – Август Єнц, німець за національністью, запрошений Браницькими з Берлина в 1815 році.


Вигляд на річку Рось з Палієвої гори
На жаль, даних про чисельні павільйони та архітектури малих форм, не збереглось Скажімо, є припущення в польських джерелах, що Колона смутку була в районі "Мосту диявола", а те, що ми маємо замість неї " це Колона тріумфу схожа на колону "кінець світу" в Павловському парку під Петербургом Безумовно в плануванні парку і його спорудах використані деякі форми і прийоми парків Гатчинського Павловського, Петродворецького, в яких колишня фрейлина Імператриці не раз бувала.
Казали, що відштовхнута від двору вельможна пані, отримуючи повідомлення про бали у пристоличних парках, прагнула перевершити їх пишнотою і розкішшю прийомів в Олександрії". Тож, володіючи обдаруванням декоративного садовника і маючи владу та кошти, вона проявила багато ініціативи, смаку і заповзятливості, облаштовуючи і вдосконалюючи свою ландшафтну тезку.


Вигляд на річку Рось з Палієвої гори

Прикріплення: 1916163.jpg (305.5 Kb) · 9053615.jpg (222.2 Kb) · 5710680.jpg (164.5 Kb)
 
PerunaДата: Середа, 17.03.2010, 00:48 | Повідомлення # 2
Майстер
Повідомлень: 12
Offline


Палієва гора

Дендропарк "Олександрія" займає площу 201,5 га (а з 2008 року указом президента Ющенка до територія парку "виросла" ще на 100 га) і є найбільшим в Україні та у Європі. На його території зростає понад 600 видів та форм деревної та чагарникової рослинності, а також близько 700 видів трав'яних рослин.

До середини XIX століття "Олександрія" перетворилася в один з найпрекрасніших пейзажних парків України, якому були властиві елементи романтизму та сентименталізму. З Північної Америки та Західної Європи у парк звозились рідкісні екзотичні рослини. В глибоких балках було споруджено каскади ставків, наповнених чистою джерельною водою, водоспади та фонтани.

Ядром парку став комплекс споруд заміської графської резиденції Дідинець, який складався з двоповерхових будинків, пізніше перебудованих у замкнутий ансамбль. Поруч поставала декоративна споруда "Варна" " на честь здобуття російськими військами турецької фортеці. Дуже цікавий павільон "Ротонда" неподалік від центрального входу " напівкругла споруда, перекрита кесонованим склепінням. В її центральній частині " декоративна колонада: чотири колони коринфського ордеру, які підтримують архітрав. Захоплення у відвідувачів викликають "Руїни", надто " місячної ночі, коли холодне дзеркало ставка з похиленими над ним плакучими вербами навіває фантазії про старовинний замок, рештки якого прийшли з сивої давнини.Ще одна прецікава споруда " колонада "Лука" " напівкругла будівля зовнішнім діаметром 34,2 м, на кінцях якої невеликі прямокутні приміщення. Парадності, урочистості і, в той же час, ажурності їй надають дванадцять колон іонічного ордена, яким на внутрішній стіні відповідають пілястри з такими ж капітелями. Колони підтримують масивний Антаблемент, який є опорою для односхильної покрівлі.Олександрію в різні часи відвідало чимало історичних осіб і діячів культури та мистецтва. Певне, тутешні краєвиди надихнули пушкінський рядок про "пишних гетьманів сади". Пушкін був закоханий в одну з дочок Браницьких " графиню Воронцову. Милувався парком і заглиблювався у думи й Тарас Шевченко. Недарма бюсти цих великих поетів встановлені на пілонах при головному вході в парк.[size=8]

Прикріплення: 2874993.jpg (213.0 Kb) · 7031878.jpg (372.3 Kb) · 2640482.jpg (505.5 Kb) · 7290464.jpg (42.5 Kb)
 
РосаваДата: Четвер, 15.07.2010, 18:37 | Повідомлення # 3
Майстер
Повідомлень: 71
Offline

В честь 50-річчя його ювілею роботи в парку в 1865 році господарями було встановлено пам’ятну колону, яка зберігається донині. Історичний осередок парку - “Дідинець” розташований в північній частині парку неподалік від Сквирської дороги. Тут влаштовано літню резиденцію графа Браницького “Аустерію” – комплекс павільйонів, залу для танців, допоміжні служби та зелені і водні оздоблення. На віддалі 500 м розташовано економічний двір – правління економа, що відав лише парковим господарством (управитель всіма маєтностями мав резиденцію у Білій Церкві). Тут містилося житло постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч рибні стави. Поряд з "Дідинцем" з західного боку розплановано сад у мурі (сад, обведений мурованою стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку – клини: сад Катерини II Сад Потьомкіна, Російський сад, городи.

Західна частина парку, третина всієї паркової території – відмежована дорогою, від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя – звіриниць і служила лісопарком. Решта території була визначена під художню частину паркових влаштувань. До них належить Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада “Ехо”, “Руїни”, “Китайський місток”, “Арочний місток”, острів “Марії”, острів “Срібний серпанок”, різного роду фонтани, водоспади, та інші малі архітектурні форми. Разом з галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворюють чудовий незабутній парковий ансамбль, який є одним з найкращих та найбфльших не лише в Україні, а й у Європі. За первісним планом на території парку була запроектована діброва на базі існуючого дубового гаю. Як показує аналіз, архітектор-проектант стояв на творчих засадах ландшафтного принципу в паркобудівництві, який здобув визнання в той період по всій Європі.

Однак в “Олександрії” поруч з елементами ландшафтного принципу значне місце посідають елемнти принципу регулярного. Найперше, автор розташував будівельне ядро “Дідинець” (палацова група) не на периферийній території парку, або й за його межами, не включаючи в чинники активного показу, як це було узаконено ландшафтним принципом, а майже по осі паркового клину. В доповнення до цього “Дідинецеві” були підпорядковані алеї: Головна, Ялинова, Липова, Соснова, Березова – всі прямі, крім того перед палацевою групою було розташовано партерний газон, а поряд Мала і Велика поляни. Вони були оформлені стриженими та вільнорастучим чагарником, вазами та скульптурами. Всі ці елементи повністю притаманні регулярному стилю парків. Час значно змінив накреслення первісного проекту, Сади Катерини II, Потьомкіна, Сад “Мур”, Російський сад у східній частині парку, Берзова алея відмерли і на їх місці виникли масиви більше, чи менше організованих пейзажів і пейзажних фрагментів та самосію. Однак частина композицій: Велика та Мала поляни, Ялинова алея, Діброва – ще несуть належне їм ландшафтне навантаження хоч і вони значно деградують і потребують відновлення, або реконструкції.


колонада "Луна"

Утримання парків, особливо великих, завжди потребує багато коштів. Тому “Олександрія” до скасування кріпосного права, доки була дармова робоча сила, розвивалась і підтримувалась добре. По скасуванні панщини, коли за роботу стало потрібно платити, художній образ парку щораз гіршає. Занепадає дорожна мережа, протоки островів замулюються, острови зливаються з суцільним берегом, Павільйони, зокрема “Руїни”, ушкоджуються й не відбудовуються. Деякі інші декоративні павільйони (“Люстгаус” тощо) перетворюються в сараї.


"Руїни"

Прикріплення: 0156707.jpeg (196.0 Kb) · 6014192.jpg (104.2 Kb) · 8991828.jpg (98.6 Kb) · 3273314.jpg (36.4 Kb) · 1289199.jpg (111.0 Kb)


 
РосаваДата: Четвер, 15.07.2010, 18:38 | Повідомлення # 4
Майстер
Повідомлень: 71
Offline


"Китайський місток"

Деякі ознаки роботи над парком помічаються на початку XX століття. Закладена нова Ялинова алея на Палієвій горі, півколо каштанів поблизу.
Після цього, в основному після подій 1905 року розбудова парку припиняється. З цього часу спостерігається поступовий занепад парку, а громадянська війна та іноземна інтервенція 1917-1920 рр. та Велика Вітчизняна війна – парк сплюндрували.

Починаючи від 1914 р. і до 1946 р. ніякі роботи по культурному догляду паркової рослинності не проводилися. Відмирали ординари й групи віковічних дерев. Густі крутини й групи на “Клинах”, на Великій поляні, в Діброві поріділи. В додаток під час німецької окупації в 1943 р. було зрізано понад 3 га вікових дерев сосни звичайної. Водночас на попередньому рідколіссі: зона Дідинця, Саду Катерини II та Потьомкіна – все вкрилося густим самосівом, знівелювавши попередній художній образ цих ділянок парку. Руїни споруд – палаца, флігелів, танцювального павільйона заростали самосівними деревами клена, ясена та тополі. В наш час такі дерева мають вік від 20 до 80 років. В 1920 році після організації Білоцерківського сільськогосподарського технікуму, місцевими земельними органами парк передається в його коритсування. А з 1921 р. “Олександрія” стає основною базою його навчально-дослідного господарства. “Олександрія” отримує нову назву – парк ім. Ч. Г. Раковського. Виходячи з потреб відбудови госпадарства перших років радянської влади час від часу, поволі “на цеглу” розбиралися зруйновані, або напівзруйновані споруди, вирубувалися дерева. Площа парку використовувалась не з декоративною метою, як це мало бути а задля добування деревинної маси.

Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного виконавчого комітету в лютому 1928 р. про забудову на території парку водогону для міста. Постановою від 10 квітня 1946 р. Рада

Міністрів СРСР передала дендропарк в відання Академії наук України. З цього часу розпочинається роботи по відбудові парку, які набули особливого змісту після передачі “Олександрії” в 1953 р. для науково-методичного керівництва Центральному республіканському ботанічному саду Академії наук УРСР. За проектом і керівництвом в натурі архітектра Д.М. Криворучко відбудовано ряд архітектурних споруд: Головний вхід, Ротонда, Колона Суму, Колонада “Луна”, Китайський місток, Арочний місток, “Руїни”, Великий водоспад, фонтани та ін. Заново збудовані: Господарський в’їзд, “Лев”, кругла альтанка в західній частині парку, пам’ятний знак С. Палію на Палієвій горі, мурована альтанка в Східній частині парку, металева альтанка над ставом “Дзеркальний”, скульптурні групи “Потерчата” та “Той , що в скелі сидить”. Тут слід відмітити як велику заслугу архітектора Д.М. Криворучка в питанні відбудови архітектурних споруд парку так і помилки, які були ним допущені коли в класичний стиль “Олександрії” почали вводитися нові тематичні композиції за мотивами Лесі Українки (“Потерчата”, “Той, хто в скелі сидить” та багато інших).

...Наприкінці другого " початку третього тисячоліття "Олександрія" вступила у найчорнішу
смугу свого існування...

Прикріплення: 7566519.jpg (189.6 Kb) · 8068009.jpg (126.0 Kb) · 2771164.jpg (98.1 Kb) · 3889555.jpg (337.6 Kb) · 8592402.jpeg (102.6 Kb)


 
РосаваДата: Четвер, 15.07.2010, 22:59 | Повідомлення # 5
Майстер
Повідомлень: 71
Offline

Прикріплення: 1059168.jpg (133.7 Kb) · 8623927.jpg (163.6 Kb) · 6388947.jpg (131.4 Kb) · 8531125.jpg (135.8 Kb)


 
Світлиця » Мальовнича Україна » Стежками України » Парк "Олександрія"
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Хто зрадив гетьмана Мазепу?
Міфи та легенди стародавньої України. Велес. Купало. Ярило.

З книгосхову

ВЕЛИКА СКІФІЯ Григорій Василенко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна