Українські скарби

27 липня – Чур, Пращур (народна назва «Паликопа», з санскритського чур – палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом «межевого вогню» - він пильнує майно і власність Роду («Чур – моє!», «Цур – моє!»). Спом’янемо своїх Чурів-Пращурів, щоб опікувались нашим збіжжям, зберігали не тільки наші снопи, а й нашу Русь-Україну та наші Рідні Звичаї. В цей день також роздають дітям печиво «сончата»,стрибают через багаття. Вшановують також Дажбога – покровителя обжинок.

ЧУР (ЦУР, ШУР) - один з найдавніших і найпопулярніших у давніх українців "домашніх" богів; охоронець домашнього вогнища, тепла, затишку. Бог добробуту, добрий дух дому та заступник роду. Іноді уявлявся та зображувався у вигляді вогню, що палає в печі. Вирізьблювався на дереві, вишивався на рушниках. За повір'ям, звертання до Чура охороняло людину від зла (" Цур тобі Пек").