Українські скарби

Для виготовлення ліків використовують квітки і листки, які заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину на висоті 5 см від кореневої шийки. Зібрану сировину розкладають тонким шаром у затінку або в приміщенні, яке добре провітрюється, і сушать 5-6 днів, після цього обмолочують, щоб обсипались квіти та листя, а стебла викидають. Аптеки сировину не відпускають.

Препарати виявляють ефективну гемостатичну, болетамувальну та протисудомну дію.

Розширюючи судини, вони знижують кров'яний тиск, а завдяки підвищенню загальної і вільної кислотності збільшують травну спроможність шлунку.

В основі механізму гемостатичної дії рослини лежить процес прискорення згортання крові і зменшення проникності судинних стінок.

Препарати зайцегуба використовують при легеневих, носових, гемороїдальних, маткових і травматичних коровотечах, для запобігання кровотечам при хірургічних операціях.

Крім цього, використання їх ефективне при функціональних захворюваннях центральної нервової системи, пр гіпертонії, алергічних захворюваннях шкіри, при глаукомі та виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Тривале застосування зайцегуба п'янкого підвищує зсідання крові, спричинює пронос, прискорює пульс і посилює серцебиття.

В разі підвищеної здатності до зсідання крові (інфаркти, тромбози, тромбофлебіти) препарати зайцегуба вживати не можна.

ВНУТРІШНЬО - настій квіток і листя (1 стол. ложка сировини на 1 склянку окропу, настоюють 4-6 годин) дорослі п'ють по 1 стол. ложці 3-6 разів на день;

настоянку квіток і листя (готують на 70%-вому спирті у співвідношенні 1:10) по 1 чайній ложці в чверті склянки води, 3-5 раз на день.

ЗОВНІШНЬО - зволожені в настої серветки з марлі прикладають на 2-5 хвилин до ран, що кровоточать.