Українські скарби

А українською кажуть так...

Приймати, прийняти

Багато чого українці приймають так само, як і росіяни. Зокрема, приймають гостей, делегації, відвідувачів; приймають (чи не приймають) когось до свого гурту, до навчального закладу; приймають дітей у породіль, пацієнтів у лікарні; приймають те, що перед цим поклали (хоч його можна і забрати). Але!
Як бачимо, далеко не все з того, що його принимают росіяни, маємо приймати і ми. А особливо не слід приймати закони, постанови, резолюції (ніхто ж бо їх перед тим десь не клав, щоб тепер приймати). Закони, постанови, резолюції, конституції треба УХВАЛЮВАТИ — як продукт узгодженої і ствердженої голосуванням колективної думки.
Часом ухвалювати (рос. принимать) плутають зі схвалювати (рос. одобрять). Тут допоможуть розібратися синоніми. До ухвалювати маємо ураджувати, урадити, постановити; до схвалювати — підтримувати, санкціонувати (тобто дати згоду на щось), підтакувати, підспівувати.

Провадити чи проводити?

Першого з цих дієслів сьогодні майже не вживають, переплутавши його з партійно-чиновницьким другим. А насправді провадити і проводити — речі цілком одмінні.
Провадити еквівалентне російським:
1) вести (провадити мову, провадити дім, господарство, життя, як-от читаємо в Номиса: Життя провадить собаче);
2) доставлять, перепровождать (Аж з Рейну... бочками провадили вино — Стороженко; Молоду до церкви провадить хрещений батько — з весільних правил);
3) продолжать (разговор, мысль) — провадити, мовити далі.
Сюди гуртують і фразеологізми: провадити на вербі груші (нести вздор); провадити своєї (твердить одно и то же).
Що ж до проводити, провести, то ПЕРШЕ його значення відповідає рос. провожать, проводить (Дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе?— пісня). ДРУГЕ — суто технічний ужиток (проводити, провести електрику, радіо).
Радянське чиновництво дуже полюбляло проводить, провести у розумінні організувати, виконати як захід. Ніхто не мав сіяти, орати, жнивувати тощо — всі проводили оранку, сівбу, жнива...
Кілька паралелей:

Продовжувати, продовжити, продовжуватися, продовжитися, подовжувати, подовжити

Тільки останнє з цих дієслів має підстави жити в нашій мові, відтворюючи поняття продлевать, удлинять:

Що ж до перших із названих у заголовку дієслів, то вони нашій мові геть не потрібні, хоч їх, оці примітивні кальки, Словник посилено пропагує. Переконаймось у цьому на прикладах:

Пропонуємо перебудувати, грамотно (з огляду на зазначене вище) діалог із сучасного детектива:
— Що робитимеш?
— Продовжу розшуки.
Підказка: Шукатиму далі; Шукатиму, як шукав.

Микола Гвоздь