Цвіте у травні - червні Для медичних потреб використовують коріння (заготовляют восени після достигання насіння), а також траву хвилівника (яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см). Зібрану траву використовують свіжою (у вигляді потовченого листя), або ж сушать. Сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Цілюща дія Особливо ефективним є зовнішнє застосування хвилівника. Відвари з коріння або трави рослини використовують для промивання ран від укусів гадюк і комах, для компресів при нашкірних висипах, сверблячці й запрілостях шкіри, фурункулах, гнійних ранах, виразках та екземах. Для гоєння ран з успіхом використовують і розтерте свіже листя рослини. Всередину препарати хвилівника дають при гіпертонічній хворобі (на ранніх стадіях), подагрі, водянці, хронічному кашлі, туберкульозі легень (на початковій стадії), простудних захворюваннях, атонії шлунка та аменореї.
Перпарати хвилівника стимулюють роботу серця, розширюють кровоносні судини, збуджують дихання, виявляють сечогінну та відхаркувальну дії, посилюють менструації. Наукою також підтверджено гранулюючу, епітелізуючу і антимікробну дію хвилівника, його болезаспокійливі й протисверблячі властивості.
Лікарські форми та застосування Внутрішньо - настій (1 чайну ложку коріння або трави настояти 2 години на 300 мл окропу, процідити) по чверті склянки 3 рази на день до їжі; настойку (3 г трави настояти 7 днів на 100 мл горілки, процідити) по 20 крапель 3-4 рази на день.
Зовнішьо - відвар (1 чайна ложка коріння або 2 стол. ложки трави на 200 мл окропу, варити 30 хвилин) для компресів та промивань.
Хвилівником, який належить до отруйних рослин, слід користуватись обережно, не перевищувати допустимих доз (а при вагітності високі дози можуть спричинити аборт)