Цвіте з кінця березня по травень Використовують траву рослини, яку збирають під час цвітіння рослини.
Цілюща дія У народній медицині калюжниця застосовується
при захворюваннях печінки і жовчного
міхура. Найчастіше її використовують зовнішньо як протизапальний засіб при опіках, ранах, забиттях, ревматизмі, екземі, тощо. Особливістю калюжниці болотної є її здатність подразнювати шкіру і слизові оболонки. Вживається в якості
засобу від кашлю (в суміші з
мати-й-мачухою і подорожником), при гарячкових станах, коклюші, бронхітах, астмі, порушенні обміну речовин, діатезі, цинзі, анемії, болісних менструаціях і карциномі матки, а також як сечогінний засіб при водянці та захворюваннях сечовивідних органів.
Препарати рослини проявляють антиандрогенну активність. Надмірне вживання рослини спричиняє нудоту, блювання, болі в животі, висипи на шкірі та проноси.
Використовують калюжницю болотяну і як їстівну рослину. Ошпарені окропом мариновані пуп'янки, відомі як "німецькі каперси", відварені в солоній воді пагони і коріння використовують як приправу до м'ясних та рибних страв, у солянках, борщах, салатах тощо. Для використання в їжу пагони й листя слід збирати після початку цвітіння рослини, коли її токсичність зникає.
Лікарська форма та застосування Зовнішньо - 2-3 стол. ложки сухої трави загортають у марлю, знурюють в окріп і прикладають до уражених ділянок тіла.