Українські скарби

Четвер, 27.04.2017, 20:40

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » Свята Кола Сварожого » Травень
18:57

Етнічний календар є потужним ритмоладуючим стимулом здоров’я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим позбавляючи нас підтримки і захисту наших Богів. Повертаймося ж до Рідного Сварожого Ладу!

Встановити точні дати і відновити забуті свята нині – нелегка справа, адже минула тисяча років насильницького винищення народної пам’яті. Хоча чимало знань нам усе ж таки вдалося зберегти, зібрати докупи, зрозуміти сутність різних обрядів. Датування праукраїнських свят можемо відновити лише з допомогою астрономічних знань.

Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково й фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії рунвістів, що виглядає недоладним як з наукового, так і з практичного погляду.
Найголовніший принцип нашої реконструкції дохристиянського календаря – астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. Чотири найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже, якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх «рухомими».

Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повені, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Всі інші «нерухомі» числа язичницьких свят відтворено постим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів ранше від християнського Іллі-«громовика», день якого християни відмічають 2 серпня. У зв’
язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2-3 дні, але не більше.

Місячні свята відіграють важливу роль у магії початку, а також рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Ось загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини), а на Повні – обряди знищення (відхрищення від чужовір’я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення обличчя).

Оскільки Місяць змінює свої фази за 29,5 доби, то час від часу в Коло Свароже вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Перші християни боялися числа 13, назвавши його «чортовою дюжиною», так відбулося знецінення корекції календаря і його спрощення до 12 місяців (по 30-31 дню), що не відповідає астрономічному місяцю.


"Знання про Місяць наші Предки записували в книгах, які називалися Лунниками. Молитви до Богів про зростання читаємо на зростаючій фазі Місяця, а на знищення (хвороб, лиха та ін.) – на спадаючій". В давнину, за часів поклоніння Трояну, час рахувався за 19-річним циклом, це так зване Коло Місяця (а Коло Сонця з доби вшанування Дажбога має тривалість 28 років). "Нащадки волхвів ще довгі століття після християнізації народу зберігали таємничі знання своїх предків. Так, навіть у ХІХ ст. був поширений рукописний апокрифічний календар річного вшанування Мокоші. Тексти цього календаря у зашифрованому вигляді подавали розрахунки "Дванадцятидесятниць", тобто 12-ти п’ятниць на рік, коли вшановувалася Мокоша (за християнським календарем Параскева – П’ятниця). Б. Рибаков пише, що цей календар відображає значно вищий рівень, ніж поклоніння неграмотних баб св. Параскеві". Не зайве нагадати відомий вислів Іоана Єфеського 534р.: "Анти грамотніші й мудріші від ромеїв", тобто мудріші за древніх римлян, тим пак мудріші за християн Візантії, яка постала на розколі Римської імперії вже за сучасної доби.
На противагу церковній догматичній-повчальній літературі волхви у своїх проповідях та гаданнях широко застосовували заборонені християнством зачатки української наукової писемності. Рукописні книги, попри деяку марновірність, пояснювали явища природи правдивіше, ніж церковні. Серед рукописних книг особливо шанувалася "Астрологія" – збірник ворожінь по фазах сонця та зорях. Від цього, зокрема, походили "Острономія" та "Звездочот" зі схемами й картами зоряного неба, яке впливало на людську долю".
  Одним з найголовніших сузір’їв неба за всіх часів вважалось сузір’ї Волосожар. "У ІІІ тисячолітті до н.д. весна починалась з проходженням Сонця в сузір’ї Волосожар (Тілець), звідти розпочинався відлік весняного рівнодення. Тепер, як відомо, відлік весняного рівнодення перемістився через сузір’я Овна до Риб. Відтак, вік астрономії ніяк не менш 5 тисяч років". У 1054р. в сузір’ї Волосожар спалахнула дуже яскрава зірка, і спалах зірки волхви пов’язували з розколом християнської церкви. Знаменно й те, що князь Георгій-Ярослав помер у тому ж році разом із крахом християнського вчення, яке відверто перейшло з духовної платформи на політичну, викриваючи хижу сутність християнства, як пасинка іудаїзму.

 (Дан Берест - http://dan-berest.narod.ru)

Дехто з народознавців говорить, що наші Предки починали Нове Літо (новий рік) 1 березня. Це – ненкомпетентно. Початок Новоліття у різні числа березня, залежно від настання молодого місяця, зафіксований нашими літописами і описаний у наукових працях (наприклад, Климишин И.Календарь и хронология, 1987). Іноді подавалося подвійне датування: за місцевим календарем і за візантійським – саме це дало нам змогу встановмити точні принципи нашого дохристиянського календаря. Це – незаперечний факт: перше число молодика було й першим числом місяця.

Інформер місячних фаз:

Фазы Луны на RedDay.ru (Луганск) Фазы Луны на RedDay.ru (Днепропетровск) Фазы Луны на RedDay.ru (Киев) Фазы Луны на RedDay.ru (Львов) Фазы Луны на RedDay.ru (Минск) Фазы Луны на RedDay.ru (Варшава)
Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен читач зможе їх визначити самостійно, як тільки будемати астрономічні календарі на наступні роки: Великдень – неділя після весняного рівнодення (день і ніч по 12 годин), Купайло – літнє сонцестояння (найкоротша ніч), Світовид осінній – осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), Різдво – зимове сонцестояння (найкоротший день), інші дати календаря «Коло Свароже» залежить від зазначених вище і легко визначаються.



Новоліття 2011 випадає в суботу – День Стрибога, отже рік буде йти під покровительством Стрибога, а його властивості будуть впливати на всі явища життя протягом року. Стрибог, народився з початку часів з подиху Бога Рода, тому й сам він може вдмухувати дух життя в тіла людей, допомагає перевтіленню душ. Стрибог як побратим-помічник Перуна також є винищувачем всяких злодіянь і зловмисників. Хоча за природою Стрибог добрий, але він не вміє вимірювати свою силу: щоб він не завдав руйнувань, люди мають шанувати Стрибога дарунками й славослів’ям. Цей рік має 13 місяців.

Березень


*5 березня 2011 року - Новоліття 7519 літа від Трипілля. Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. Нове літо прийде до Вас в хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку зберається вся родина, заспівайте щедрівку, бо колись щедрівки виконували на весні.

*13 березня Неділя перед Великоднем – Вербиця, Bepбiє, Квітна неділя, Цвітна неділя. Славимо Вічне Прадерево Життя. Освячення вербових гілок. Хльоскання дітей i дорослих вербовою гілкою означає побажання здоров’я та росту.

*17 березня - Чистий четвер (Навський Великдень, поминання предків). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви:"Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито - бий кукіль!". Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювання в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла. Умиваються зі срібного посуду для краси. Готують "четвергову сіль", перепікаючи її в печі (використовують як оберіг).

*20 березня Весняне рівнодення у Києві: день і ніч зрівнюються в часі і силі (по 12 годин).

*20 березня - Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі). Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми - діти їхні" (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід Сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі дзвіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі гойдалки називалися "релі". Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощаємо великодніми "бабками" і "куличами", славимо Дажбога. Великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.

*21 березня - Волочільне, «Обливаний понеділок» – другий день після Великодня. Парубки рано-вранці обливають дівчат джерельною водою, за що дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія данина – магія родючості.

25 березня - Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни пробуджує Блискавицю - жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, "навіть пташки гнізда не в'ють" (поганий час для будь-якого почину і зачаття).

26 березня - Благовісник (Перун-грім пробуджується). Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщує Землю про весняні зародки Життя). Саме з цього часу все починають.


*27 березня - Радуниця (поминальні обряди). Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на землю душ наших Пращурів. Пом'янемо їх крашанками з великоднім хлібом :"Хай радуються на Луках Сварожих!" Існує приказка:"На Радуницю рано - орють, вдень - плачуть, а ввечері - скачуть". Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, качають крашанки на могилах, залишають їх тут разом із покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могили вино, пиво, масло - всім цим "годують покійних". Увечері збираються на загальну братчину. Після Радуниці починають всі польові роботи.

Квітень


*13 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита) - Божественного закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа" (вона ніколи не була пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають скаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".

22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі.В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині - покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.

23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові! Парубки вибирають собі пару. Лельники у давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу.

Травень


1 травня – Майя – давньослов`янська Богиня рослинності, яка вкриває, "замаює” листом дерева, вкриває землю зеленотрав`ям. Її свято довго відзначали жінки по всій Європі, за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізицуія спалювала їх як відьом.

2 травня - Свято Живи, Солов'їний Великдень. За повір'ям, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов'їний Великдень (прилітають соловейки). Моляться про довголіття та здоров'я.

*2-8 травня - Русалії (Русальський тиждень, Зелений тиждень, Трійця). Свято Берегинь Роду, поминаємо Душі Праматерів, приносимо пожертви із свіжовипеченого хліба на воді річок (особливо на Русальчин Великдень - 10 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід. У Велесовій Книзі записано:" Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!"У ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна - "Русалкам на сорочки", дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) - це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.

*5 травня - Русальчин Великдень (четвер) припадає на четвер Семикового тижня (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Відомо, що в давнину Русальний Великдень святкувався дуже гучно - з музикою, співом, танцями, рядженими ("возложища на лиця скурати”, тобто маски зі шкіри). Так наші Предки славили пробудження грозових і дощоносних сил Природи, яке припадає на середину травня. У словенців збереглася навіть назва цього місяця рісалчек (тобто русальник).

10 травня – Зільник. В цей день збирають всяке весняне зілля і копають цілюще коріння. День знахарок. Після збору трав жінки влаштували колективне купання в трав'яному напарі. Урочистий обід у лісі. Обрядові страви: яєшня, вареники, риба, ряжанка. Перед обідом складають пожертву траві – виливають хмільний напій.

Червень


15 червня - Світовид літній, Видів День (показ мистецьких творів, сприятливий час для лікування очей). Славимо Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого, похвалімося перед ним нашим багатством, красою і здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні, "що виджу, те вмію"). Світовид розкриває таємниці досі невидимого.

*19-24 червня - Літнє сонцестояння.

*21-22 червня - Купайло (Собітка, Сонцекрес). Найдовший у році день. Купайло прийде у вінку. Саме в цю чарівну ніч шукайте Цвіт Папороті! На світанку наберіть цілющого зілля - хай буде помічним від усякої напасті. Відкиньте християнські забобони. Не бійтеся! - ось головна заповідь Рідної Віри, яку так довго від нас приховували. З нами Рідні Боги. Обряди Купальського свята такі: заплітання купальського деревця, стрибання через священний вогонь, виплітання вінків для ворожіння, збір цілющого зілля, купання у річках, знайомство та сватання, зустріч купальського Сонця. Палаюче колесо крутять згори у річку - літо повертає на осінь. Сьогодні час Щасливого Шлюбу. Хай у вас народяться гарні, здорові та щасливі дітки на славу Україні!

29 червня – свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої риби. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослин, що нині має назву "петрів батіг” (цикорій).

Липень


14 липня - Стрибог (Посвистач, Позвізд) - Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води.

20 липня - Свято Перуна (покровитель чоловіків, воїнів, громовержець). Свято Перуна:"Слава Богу Перуну Вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун - милостив, всеправеден єсть!" (Велесова Книга). Перун - це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги славетних Пращурів наших, яким заповів Сварог:" Щоб персти ваші утрудились о рала ваші, а мечами своїми здобували Незалежність нашу!" (Велесова Книга).

22 липня – Перуниця (Блискавиця) – жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють в полі, щоб не ображати Богиню.

27 липня - Чур, Пращур (народна назва "Паликопа", з санскритського чур - палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом "межового вогню" - він пильнує майно і власність Роду ("Чур - моє!", "Цур - моє!"). Спам'янемо своїх Чурів-Пращурів, щоб опікувалися нашим збіжжям, зберігали не тільки наші снопи, а й нашу Русь-Україну та наші Рідні Звичаї. Велесова Книга оповідає:"Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, - тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо". В цей день роздають дітям печиво "сончата", стрибають через багаття. Вшановують також Дажбога - покровителя обжинок.

Серпень


1 серпня - Медово-маковий Спас (Свято Врожаю).

6 серпня - Яблучний Спас (Свято Врожаю).

16 серпня - Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб).

Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий врожай. У народі крім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або мокрий Спас. Мабудь у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч як плід Землі й Сонця має бути присвячений Рідним Богам, також ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі, квіти, мед та медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують рідними молитвами, пригощають ними близьких - таким є обряд початку споживання перших плодів. Тоді все піде на здоров'я й нам - дітям і онукам Дажбожим. На Спасівку Душі Пращурів також відвідують свої родини. Спом'янімо їх добрим словом.

16 серпня – Свято Лісовика. Йому кладуть пожертву (хліб, кашу та ін.) на лісовій галявині, щоб "не водив” по лісу.

19 серпня – Посвистач (Стрибог). Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, беде гарний врожай.

Вересень


1 вересня – Свято Вогню. "Свіччине Весілля”. Весілля Комина. Перше запалювання осіннього вогню. Початок шкільного навчання, вікові посвячення (пострижини). Вшановують домашнє вогнище. Святкове молодіжне гуляння. Жартівливий похорон комах.

4 вересня – Осінні Перун і Перуниця. Останні в році громи засинають на зиму.

8-9 вересня – Богині-Рожаниці (жіночі родинні і родильні свята). Жінки викликають кожна свою Рожаницю:"Жертву тобі правим - овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою" - таке жертвопринесення справляють жінки на березі річок, посипаючи борошно на воду заквітчані калачі та бублики. Мами поливають дочок водою на порозі свого Дому, щоб росли щасливі та здорові.

14 вересня - Свято Вирію (Здвиження; відліт пташок, ховання змій під Землю). Молитви до Духів Пращурів, яким птахи донесуть звістку зі світу Яви. Прощання з теплом. Початок осінніх вечорниць.

*26 вересня - осіннє рівнодення у Києві.

*25 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид, або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українського народу, який "витає" над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!

Жовтень


1 жовтня - Мати Слава. Вшановуємо Матір Славу - саме Вона є нашою Покровою, бо це Вона укривала руських воїнів на полях ратних Покровом своїх золотих крил:"Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за землю нашу і билися за огнища племені нашого, бо ми є русичі!". Покровителями споконвіку вважалися ті Боги й Богині, які були рідними для народу - "по крові тіла" (Велесова Книга). Наші Пращури вірили в божественне народження русичів - дітей Сварога, синів Перуна, Дажбожих онуків... Це осіннє свято Матері-Землі. Вона в цей день вкривається, лягає спати на зиму.

*15 жовтня - Дідова Субота - Зворожини, Осінні Діди. Поминальний День. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варить куліш на лоні природи, який споживають тут же, сидячи на землі. Вони знають, що скоро "відправляться на Луки Сварожі", тому й свято назване Сварожини-Зворожини. Завжди відмічається в суботу.

*21 жовтня - Свято Мокоші, Бабина П'ятниця. Мокоша - Покровителька жінок, роду та немовлят. Її свято завжди в п'ятницю. Принесіть Мокоші хліб, калину, прядиво, щоб напряла вам і вашим діткам довгу нитку Життя. Суворі заборони цього дня такі: не шити, не різати, не працювати з нитками, прядивом, веретином тощо. Згадуються всі Богині: Лада, Леля, Дана, Доля, Мокоша, Мати Слава, Жива. Освячують квіти, які протягом року використовують у лікуванні.

Листопад


1 листопада - Свято Сварога, який є Праотцем всього роду Богів. Саме він викував для русичів перший плуг і золоту обручку, тому є небесним ковалем (Тврцем Світу і Людей), покровителем хліборобства і шлюбу. Богом Небесного Зодіаку - Кола Сварожого. За київськими легендами, в цей день Він починає виготовляти плуг який скине з неба русичам на Різдво. Тому "Хвалимо Сварога, який цьому Роду Божеському є началом, і всенькому роду криниця вічна, яка витікає влітку від джерела свого, і взимку ніколи не замерзає" (Велесова Книга).

24 листопада - Свято Богині Долі (дівоча посвята). Дівчата ворожать на подружжя, Вечорниці. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи.

30 листопада - Калита (парубоча посвята). Свято парубочої долі - парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого начала природи. Вечорниці.

Грудень


6 грудня - Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) - це він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні. З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва. "Це Велес Навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних і ставити Снопа до огнища, і чтити Його як Отця Божого!" - записано у Велесовій Книзі, святій книзі нашого народу.

*21-24 грудня - Зимове сонцестояння.

*22 грудня - Різдво Божича-Коляди, народжується молоде сонячне світло, воно щодня прибуває й поборює темряву своїми ніжними прмінчиками, які на весні оживляють Землю і всю природу. Закінчення Корочуна - найтемнішої частини року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі Дванадцять (або тринадцять) страв, за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі. "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте". Колядування. Колядки розповідають про Сотворення Світу. В кінці обряду громада ділить священне причастя - Різдвянний Божичний коровай.

*23 грудня - Свято Рода. Наступний день після Різдва. Відвідують своїх рідних та близьких, пригощають пирогами, пивом і медом. Головні побажання цих Родових свят:"Хай все добре народжується!"

Січень


*4 січня 2010 року - Свято Богині Дани (Водокрес). На дванадцятий день після Різдва Божича-Коляди народжується жіночий початок Всесвіту - Богиня Дана, покровителька води. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра:"Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться". Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов'язково йдуть до річки по святу водицю.

Українська жінко! Час подбати про здоров'я своєї родини. Зроби Зоряну Воду: краще з джерела чи з криниці набери в глиняний горщик водиці і на ніч постав на вікні чи на дворі, хай скупаються в ній Зорі. Цією водою повинна вмитися вся родина, щоб воскресла Україна!
Цей обряд можна виконувати також щомісяця на Молодику, аби завжди мати свячену воду, яку приготували для вас самі Рідні Боги. Порівняйте: на християнський Йордан (Водохрещення, 19 січня) попи вмочають у ній християнський хрест - шибеницю, символ смерті. То яку енргію вони можуть вам послати із цією водою?

18 січня - Відунське свято, збори жерців.

25 січня  – Свято Домовика. Йому кладуть свіжий хліб або кашу (залишають на ніч на печі чи на столі) і просять оберегти господарство, домашніх тварин.

Лютий


2 лютого - Стрітення. Громниця. Стрітення Зими з Весною. Молитви до Сонця. З цього дня можна починати вивчати пісні-веснянки, писати писанки. В давні часи в цей день запалювали смолоскипи (за християнства замінено "громичною свічкою"). Спостерігаємо за погодою - хай буде цей день Сонячний! Яке Стрітення така й весна.

*6-12 лютого - Велесовий тиждень, який іноді називали ще "Чортовим", бо "черти і різи" були своєрідним тайнописом, за яким Велесові внуки уміли ворожити і "чертити", тобто писати.

11 лютого – Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту такою молитвою: ”Молимо Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі коня Сварожого і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи! Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх! ” (Велесова Книга). Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.

21 лютого – Весняний Стрибог віє до Весни.

24 лютого – Лелечини. Свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: "перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”.

*27 лютого - 4 березня - Колодій (Масляна, Масляний тиждень). Парубки вибирають наречених. Магія родючості - неодруженим парубкам жінки прив'язують колодку (символ продовження роду). Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці тощо). На цьому тижні не шиють і не прядуть.

*22 березня  2012 року - Народжується перший весняний Молодик о 16 год. 37 хв.


*22 березня  2012 року - Новоліття 7520 літа від Трипілля.

* зірочкою позначаємо рухомі (змінні) свята.


Це Зоряний Календар наших Пращурів! Живімо за цим календарем!
Він зробить нас мудрішими, щасливішими та багатшими духом.

Помагай, Дажбоже і Коло Свароже!    


Фази Місяця у 2011 році
(за світовим часом; для Києва +2 год)



Категорія: Травень | Переглядів: 4719 | Додав: Росава | Теги: Молодик, Коло Свароже, Сонцестояння, народний календар 2011, повень, фази місяця, рівнодення, календар народних свят
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Болбочан — завойовник Криму
Звільнення Києва: сотні тисяч життів – до свята Жовтневої революції

З книгосхову

РАСИ, ІНТЕЛЕКТ, СПАДКОВІСТЬ. Олександр Нейфах

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна