Українські скарби

Для медичних потреб використовують свіжу (у вигляді сокіу або салатів) або сушену траву сухоребрику. Перевагу треба віддати свіжій рослині, зібраній під час цвітіння, оскільки при зберіганні сухоребрик частково втрачає свої властивості. Строк придатності сировини - 1 рік.

Сухоребрик лікарський цінують як засіб, що діє на залози верхніх дихальних шляхів, збільшуючи кількість харкотиння і розріджуючи його, що полегшує відхаркування.

Сухоребрик називають травою співаків і рекомендують його педагогам, артистам та іншим особам, які за професією напружують голос, як засіб, що пом*якшує болісні відчуття й запальний стан верхніх дихальних шляхів, зменшує хриплість.

Крім того, сухоребрик використовують як сечогінний (набряки, ниркова недостатність), в*яжучий (пронос, дизентирія) та протицинготний засіб (ефективним протицинготним засобом вважається настоянка зі свіжого листя сухоребрику).

Молоде листя сухоребрику їстівне, його використовують для приготування вітамінніх салатів, вінегретів, юшок та зеленого борщу.

ВНУТРІШНЬО - свіже молоде листя рослини по 10-20 г на прийом 1 раз на день;

подрібнене свіже листя змішують з рівною кількістю води, віджимають через марлю і одержаний сік п*ють ковтками по 50-100 г на день;

стол. ложку свіжої або сухої трави заварюють склянкою окропу, настоюють 1-2 години, проціджують і п*ють по 1 стол. ложці 4-5 разів на день, підсолоджуючи на смак медом;

настойку (50 г свіжої трави на 200 мл 70%-го спирту) по 1/4 склянки 3-4 рази на день при гострому ларингіті та як протицинготний засіб.