Дата: Понеділок, 22.03.2010, 03:04 | Повідомлення # 1
Майстер
Повідомлень: 12
Offline
Кам'янець-Подільська фортеця ХІ-ХVII ст. є зразком військового будівництва на Україні. За довгі роки існування в ході багаточисельних перебудов вона здобула форми витягнутого прямокутника, обведеного високими стінами. По контуру в різні часи було побудовано 11 потужних башт. Дерев'яні укріплення різних століть були замінені кам'яними. На території фортеці був свій колодязь з водою, який мав неабияке значення під час облоги. У часи середньовіччя Кам'янецкая фортеця вважалася неприступною. Відома легенда, за якою в 1621 р. турецький султан Осман, вражений потужністю стін і башт, вигукнув: «Хто створив це кам'яне диво?» «Алах!» - відповіли піддані. «То хай аллах і бере її!» - сказав Осман і дав наказ відступити. Як фортпост землі Подільської фортеця останній раз використовувалася в часи ІІ світової війни. Була частково зруйнована, пізніше була відреставрована і використовується в даний час як музей. Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів на той час Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала в Х-ХIII ст.ст. Спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. Стіни та башти були в основному дерев'яними і лише частково кам'яними. В XV ст.Поділля було загарбане польсько-шляхетською державою, і Кам'янець-Подільський став центром воєводства, важливим пунктом оборони Речі Посполитної. В середині XVI cт. дерев'яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Йова Претвича були замінені кам'яними. Фортеця являє собою багатокутник витягнутої форми, обнесений високими кріпосними стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з криницею глибиною 36 м. і діаметром 6 метрів.Далі по колу йде 10 башт - Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Ляцька, Тенченська, Ковпак і ліворуч від східних воріт - Папська, або Кармелюкова. Цю останню назву башта дістала у XIX cт., коли в ній було ув'язнено Устима Кармелюка. В 1672 році місто Кам'янець-Подільський, як ў все Поділля, захопили турки. Вони відновили зруйновані укріплення, але ніяких значних споруд у комплекс укріплення не внесли. В зв'язку з тим, що тут містився турецький гарнізон, фортецю і міст у народі почали називати "турецькими". Після приєднання у 1812 році Бессарабії до Російської імперії турецький кордон відсунувся, і Кам'янець-Подільська фортеця як оборонна споруда втратила своє значення, її почали використовувати для розміщення гарнізону, а згодом - як в'язницю. В 1928 році фортецю, як пам'ятку старовини, за постановою РНК УРСР було оголошено республіканським заповідником, а в 1937 році тут організовано музей-заповідник. В 1948 році фортецю внесено до державного реєстру історико-архітектурних пам'яток загальносоюзного значення. Кам'янець-Подільська Стара фортеця і досі зберігає таємниці які поступово відкривають дослідники. Кілька років тому геологи Кам'янець-Подільського індустріального технікуму проводили біля фортеці бурові роботи. На проїжджій частині від Підзамче вони виявили пливун. Торік він зруйнував підпорну стіну шляху і виніс ґрунтову рідину у бік річки Смотрич. Утворився досить великий котлован. Відкрилися фундаментні стіни фортеці глибиною понад 5 метрів. Вони лежать на скельному вапняку, що виступає у вигляді каньйону по долині річки. Розчистка і розкопка показала, що кам'яні підпорні стіни простягаються і на захід від Старої фортеці до бастіонів нової. У котловані виявлені фундаментні подушки опор старого моста, які пізніше були засипані землею. З півдня у стіні є отвір шириною 2,5 і висотою 5 метрів, через який, напевне, пропускалася вода. Таким чином, під землею виявлені споруди, які є продовженням поверхневих стін фортеці і похованого під насипним ґрунтом моста з воротами, рештки якого збереглися у котловані. Це дає можливість зробити такі висновки. Територія укріплення, яка займає всю мисову частину, півострова, має стіни і башти, збудовані на скельному фундаменті, а потім засипані землею. Одинадцять башт сполучаються між собою ходами, які йдуть по оборонних мурах. Ходи ці будувалися на скелях, а потім засипалися. Отже, протягом свого існування, з XII століття фортеця, будучи староруською оборонною спорудою, перебудовувалася з дерев'яної у кам'яну в середині XIII століття, у ХV-ому і в середині XVI століть. На початку XVII століття споруджуються бастіони. Остання перебудова наприкінці XVIII століття надала їй сучасного вигляду.
Дата: Субота, 10.04.2010, 02:53 | Повідомлення # 2
Майстер
Повідомлень: 12
Offline
На околицях міста Томашова (Польща) побудують копію Кам'янець-Подільської фортеці (Хмельниччина), повідомили в прес-службі мерії Кам'янця-Подільського в п'ятницю, передає "Інтерфакс-Україна".
"Поки що польські колеги до нас не зверталися, але ідея створення копії замка дуже цікава. Протягом декількох століть історія нашого міста була тісно пов'язана з історією польського народу. Тому немає нічого дивного в тому, що поляки прагнуть відновити на своїй землі часточку міста над Смотричем", - розповіли в прес-службі мерії. Влада Кам'янця-Подільського також підтримує цей проект. Раніше повідомлялося, що влада польського міста Томашів має намір спорудити в передмісті від шести до дванадцяти копій українських фортець, зокрема Кам'янець-Подільської, Хотинської, Збаразької, Жовківської та інших.
З книгосхову
Пошук по сайту
