Українські скарби

П'ятниця, 23.06.2017, 12:31

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | Книгосхов | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » Книги » Скарбничка

Книгосхов створений з метою ОЗНАЙОМЛЕННЯ і ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ друкованих літературних джерел
КОЗАЦЬКА МЕДИЦИНА. Анатолій Пастернак
[ Викачати з сервера (291.5Kb) ] 03.02.2010, 07:09
На початку лютого 1999 року пішов від нас Анатолій Пастернак. Пішов передчасно - у розквіті творчих задумів...
Свята людина. Інакше не скажеш про цього самовідданого, талановитого, безкорисливого, невтомного лікаря. І поета. І журналіста. Історика. Автора мудрих і дотепних афоризмів. І все це - в одній особі!
1954 року по закінченні навчання в Київському медичному інституті за власним бажанням поїхав працювати до Північного Казахстану - саме туди, де страждав у засланні Тарас Шевченко. Там Анатолій не лише лікував, але й почав друкуватися в місцевій пресі як поет і перекладач.
Згодом повернувся до Києва. І жив він, між іншим, поруч із будинком-музеєм Тараса Шевченка біля Хрещатика. Доля? Так, можливо.
Потім переїхав до Боярки, мешканці якої його знали, поважали і любили.
Майже півжиття працював на Київській станції переливання крові. Лікар "широкого профілю", Анатолій Пастернак, крім усього, був талановитим і натхненним фітотерапевтом, неповторним знавцем цілющої поезії рослин.
Добре знав історію світову і, особливо, - історію України. Невтомно вивчав способи народного лікування. В останні роки життя Анатолій Пастернак працював над книгою "Козацька медицина". Цю оригінальну роботу пропонуємо нашим читачам як згадку про хорошу й талановиту людину.
Так, він не був істориком-професіоналом. Тому деякі його твердження мають гіпотетичний характер. Втім, таке трапляється і з дипломованими знавцями. Головне ж - він дуже любив свій народ і його історію.

Юрій Шанін,
професор Національного медичного університету, член Спілки письменників України

(Окремі глави цієї книги були опубліковані в газеті "Валеологія")

                                             Вступ

Скажемо одразу: сам термін "Козацька медицина" - новий і викликає цілу низку запитань. Найпростіше - чи була вона взагалі? Давайте підрахуємо: населення Козаччини сягало (загалом) 150-200 тисяч чоловік. А інколи й більше. Поблизу, під їхнім захистом, по селах-хуторах жили козацькі жінки та діти. Це - ще близько 600-800 тисяч людей. Чи були вони всі здорові? А коли ні, то хто ж їх, хворих, лікував? Відповідь однозначна.
Опоненти скажуть: а чи варто виділяти козацьку медицину з української народної?
Саме життя її відокремило. Бо українська народна медицина це: а) лікування для всіх; б) органічно споріднена з медициною болгар, сербів, поляків та інших слов'ян; в) цілительство переважно рослинне і тривале.
Медицина козацька: перше - лікування професійне і, так би мовити, термінове; друге - щільно пов'язане з подібним у інших вояків: татар, турків, російських стрільців та ін. її рецепти і саме мистецтво, досвід передавалися, мов думи бандуристів, з уст в уста, із покоління в покоління. Медицина бездипломна, безступенева, безкнижкова.
Нарешті, вона - цілком оригінальна, бо була медициною виживальною для молодих і тому - допитливою до всього!
Коло часу замкнулось. І для нас вона зараз актуальна і конче потрібна. Після трагедії на ЧАЕС, серед гинучих трав, дерев перекручених, тварин заслаблих, стрімко дряхліючих людей медицина козацька, так само, як і віра предків, здатна коли й не гарантійне врятувати наш народ, то полегшити його порятунок.
А що ми, недолугі нащадки, робимо? Вирубаємо дерева - захисників від радіації, винищуємо трави, заливаємо газони асфальтом, залишаючи себе і дітей своїх без зелених легенів...
А колись підліток тікав на Січ. Ховався по ярах, руслах річок, зарослих верболозом. Йшов лісами. Діставався до Великого Лугу, де стрічався з травами-велетнями. Ковила сягала йому колін, полин - пояса, тирса - вище голови. Ставали вони його друзями: лікували потерті в дорозі ноги, рятували від лихоманок, просто зміцнювали. Бо навряд чи взяли б у джури хворого чи кволого хлопця.
Одужавши, відлежавшись, відгодувавшись (на вільних харчах), потрапляв хлопець на іспит: частіше по малих осередках на чисельних (понад 220) дніпрових островах, по засіках. Прийняли. Тепер три роки йому в козачках ходити. А за три роки багато чого трапиться. Повсякденному козацькому побутові розкоші й розслаблення аж ніяк не притаманні були. І бої-рубки теж траплялися...
По крихітках, по дрібочках збирав автор матеріал для цієї книжки. Збирання десь уподібнювалося до археологічних пошуків. Дещо насмілився домислити, спираючись на власний досвід і розсуд.
Далі хай підуть молоді, ті, що за нами виростають.
Автор сподівається, що всі, хто до української історії не байдужий, сприймуть прихильно його працю. >>>>>>>
Категорія: Скарбничка | Додав: Peruna | Теги: українські лікарські засоби, українська народна медицина, козацька медицина
Переглядів: 2111 | Завантажень: 656
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Пластикові пляшки і контейнери - небезпечні!
УПА і Кубань - пікантні подробиці минулого

З книгосхову

155 ЗНАКІВ СТАРОДАВНІХ УКРА‎ЇНСЬКИХ ВИШИВОК

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна