Українські скарби

Для лікування використовують листя кропиви, яке збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла. Строк придатності - 2 роки.

У народній медицині кропиву жалку використовують нарівні з кропивою дводомною, а іноді навіть віддають їй перевагу.

Свіжим соком з листочків кропиви гоїли рани.

Здавна відомі в народі кровоочисні властивості кропиви. Повсюди в Україні при фурункульозі, хронічних хворобах шкіри радили пити чай зі стебел та квітів кропиви, з відвару кореневиша робили купелі, а з розпареного листя - компреси.

Відома ця рослина і як засіб від ревматизму. Найчастіше болючі місця просто жалили свіжо зірваною кропивою, хоча інколи були й складніші рецепти. На Полтавщині, наприклад, у таких випадках хворого купали у відварі хрону та кропиви. Купелі були довготривалими (доки вода не вихолоне).

Вживали кропиву при болю в грудях, сильному затяжному кашлі. На Харківщині та деяких районах Чернігівщини в таких випадках пили водний настій листя кропиви. Подекуди на Чернігівщині перевагу надавали настою рослини на молоці.

Настій листя кропиви жалкої використовують як кровоспинний (при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровототечах), сечогінний (при набряках) та загальнозміцнюючий засіб.

Вживання настою показане принервових розладах, ревматизмі, алергії й анемії, при звичних запорах, диспепсіях і шлункових коліках.

Широко використовують препарати кропиви жалкої в дерматологіїй косметиці: всередину - при екземі, сверблячці, кропив'янці; місцево - при себореї голови, круговій або гніздовій плішивості або запрілості.

Цінують кропиву жалку і як продукт харчування: з молодого листя готують салати, приправи до м'ясних страв і зелений борщ.

ВНУТРІШНЬО - настій листя (2 стол. ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 4 години) по півсклянки 4 рази на день до їжі;

2 чайні ложки суміші (порівну) листя кропиви жалкої і ожини сизої напарюють 2 години на склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день для регулювання функціональної діяльності шлунка та від дизентерії;

свіжий сік з листя кропиви жалкої вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день як кровоспинний засіб.

ЗОВНІШНЬО - відвар листя (100 г сировини кип'ятять 30 хвилин в 1 л оцту, розведеного водою у співвідношенні 1:1) для миття голови при себореї та круговій або гніздовій плішивості (мити ввечері перед сном, без мила);

насичені свіжим соком кропиви стерильні тампони прикладають до запрілостей, ран і варикозних виразок.

Вживання кропиви всередину протипоказане при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними захворюваннями яєчників і матки.