Тонкий лід суголосся
Наша мова має безліч слів, схожих одне на одне звуковою формою,
проте відмінних (увага!) значенням і написанням. Первинний і первісний,
зміцнити і зміцніти, паритет і пріоритет... Не дивина, що чимало
авторів (журналістів, літераторів, науковців) хибують на підміну
понять, мимоволі вживаючи не ті слова, яких потребує контекст, а ті, що
спантеличують вимовною подібністю.
Підступність паронімів (так
іменують близькозвучні слова) спонукає пильнувати бодай найпоширеніших
(типових) формулювань, де трапляються помилки через нерозрізнення
суголосних понять. Мистецький доробок Леся Мартовича (чиє 140-ліття
щойно минуло) є актуальним посібником у царині нормативного вживання
слів-паронімів
Коли є нагода стати
в пригоді?
Слово нагода означає: сприятлива можливість, слушний момент, оказія.
Погляньмо на питомі для цього слова контексти. (Приклади з Мартовичевих
творів тут і далі не мають посилання на автора і стоять першими з-поміж
інших; цитуємо видання: Мартович Лесь. Вибрані твори. — К.:
Держлітвидав України, 1952.) «Гриць використав нагоду. Підо-крався
аж до самого стола й, хитро підсміхаючись, показав пальцем на Йваниху…»
(«За межу», 1899); «Випити коньяку та ще й з самої Вірменії я не проти.
Та й хто був би проти? Така нагода справді нечасто трапляється»
(Литвин Е. Скарби: Повісті та оповідання. — Б.м.: Вид-во «СПС», 2003. —
С.22); «…Я вирішив пройтися містечком. […] За останні роки я ніколи
не мав нагоди оглянути його» (Бойчук Б. Три романи. — К.: Факт, 2004. —
С.278).
Пригода — це подія, випадок. Подія, названа пригодою, незрідка має
ознаки раптовости й небажаности, а випадок, якого не сподівалися, буває
обтяжено лихими наслідками: «…Кортіло дуже панотця допевнитися, що…
Іван… [падаючи] потовкся порядно. Недурно ж так присмирнів по цій
пригоді!» («Забобон», 1917); «Я зрозумів, що… втрапив у пригоду, яка
буде для мене набагато більш небезпечною, ніж три роки війни»
(Білий Д. Басаврюк XX: Роман. — К.: Смолоскип, 2002. — С.89);
«…Холодний гаманець пірнув у холодну кишеню. І чоловік затупцював
чимшвидше додому. Серце чомусь калатало, дурне, від цієї пригоди»
(Таранюк В. В. Вічна ознака: [Проза]. — К.: Факт, 2002. — С.47).
Цікаво, що, на відміну від більшости висловів про різноманітні пригоди,
фразеологізм бути (стати) в пригоді позбавлено негативного забарвлення.
Цей зворот означає «знадобитися; прислужитися кому-небудь», тож слово
пригода має семантику сприяння, нагальної потреби, корисної дії:
«Як ізмилувався найстарший божок Перун над бідним своїм народом,
то закликав до себе молодшого божка Стрибога та й каже до нього: —
Стрибоже! Ти в мене права рука… Не раз ти мені в пригоді ставав»
(«Стрибожий дарунок», 1904); «…Сила, спритність та витривалість Миколи
дуже були йому у пригоді… під час ліквідації аварій та відпрацьовування
позаштатних ситуацій» (Коваль В. Безголові ідоли: Оповідання. — К.:
Шкільний світ, 2002. — С.27); «Ні, не закінчили комуністи боротьбу
за колгоспи. І навіть церква їм стала в пригоді. Саме туди з району…
стали повертати посівний матеріал…» (Нарет В. На сполох більше ніхто
не вдарить?: Збірник документально-художніх оповідань та нарисів. — К.:
Б.в., 2002. — С.17).
Типова помилка, спричинена нерозрізненням паронімів нагода//пригода,
полягає в тому, що фразеологізмові стати в пригоді надають форми стати
в нагоді: «Мета цього навчального посібника — допомогти… учасникам
зовнішнього незалежного оцінювання… з української мови та літератури.
[…] Книжка стане в нагоді (треба: стане в пригоді) також учням 5–10
класів під час вивчення тем…» (Авраменко О. М.,
Коваленко Л. Т. Українська мова та література: Довідник. — К.: Грамота,
2009. — С.3); «Для багатьох поколінь російської демократичної
інтелігенції Катков, Булгарін і Греч були символом крайньої
реакційності… А тепер ось стали в нагоді (тобто стали в пригоді)…
каналу РТР…» (День. — 12.09.2008. — С.5).
Розрізнити пароніми допомагають не лише значення, властиві
близькозвучним (проте семантично відмінним) словам, а й ті поняття,
з якими сполучаються слова-пароніми.
За критерієм сполучуваности з діє-словами — беззастережна перевага
на боці слова нагода. Бо ж нагода трапляється, випадає, постає; можна
мати нагоду (або не мати нагоди), скористатися (або не скористатися)
з нагоди; нагоду легковажать, нехтують, марнують, утрачають; нагоди
шукають; нагоді завдячують; з нагоди ювілею вшановують митця; першої ж
нагоди перепрошують за помилку… Наприклад: «…Засумувався [Славко] тим
своїм глибоким і безмежним сумом. […] Думав, що як проґавить цю нагоду
до розмови, то вже пропащий навіки» («Забобон»); «…Вони [ув’язнені]
познайомилися і навіть заприятелювали. Під час роботи, якщо траплялася
нагода, намагалися триматися поряд…» (Красуцький М. І. Довга дорога
вночі: Роман. — К.: Укр. письменник, 1998. — С.62); «…Керівники
делегацій були запрошені… до Президента, де кожен із них мав нагоду
особисто обмінятися кількома словами з главою Української держави»
(Україна молода. — 08.08.2008. — С.7).
У контекстах, які провокують підміну понять, є одне-однісіньке
діє-слово — ставати: «[Україні] в нагоді став (треба: став у пригоді)
досвід європейських країн, які сьогодні… створюють підручники,
керуючись принципом компетентнісно-орієнтованого підходу…»
(Квасов В. В., Романенко М. І. Європейський вибір України: Підруч. для
10–11?х кл. загальноосвіт. навч. закл. — Дніпропетровськ: Дніпро-книга,
2008. — С.4); «18?річний Карякін і 43?річний Шорт… зіграють десять
партій у швидкі шахи… Досвід саме матчевого протистояння стане в нагоді
(треба: стане в пригоді) молодому українському гросмейстеру» (Україна
молода. — 04.07.2008. — С.23).
Огонь досягнув до неба — переляк сягнув апогею
Нерозрізнення паронімів досягати//сягати має кілька причин.
По-перше, ці слова — спільнокореневі; по?друге, можуть виступати
як синоніми (загалом це не дивина, бо кожне шосте гніздо паронімів
виявляє здатність слів, які належать до гнізда, заходити в синонімічні
відношення одне з одним); по?третє, лексикографічні джерела недавнього
минулого санкціонували безпідставно широку взаємозамінність дієслів
досягати//сягати. Так, 11?томовий «Словник української мови», або
СУМ (К., 1970–1980), під гаслами «Досягати» (т.II. — К., 1971. — С.391)
і «Сягати» (т.IX. — К., 1978. — С.910–911) пунктом другим дублює
визначення: «Доходити до якого-небудь рівня, до певної межі
(про розмір, вагу, кількість і т.?ін.)». Ця дефініція відповідає
значенню дієслова сягати (спідничка сягала за коліна; тополя сягає до
сорока метрів заввишки; культура сягне нечуваних висот тощо). Що ж до
дієслова досягати, то приклади, наведені СУМом (мороз досягав
кільканадцяти градусів; розвиток науки досягає широких масштабів; крига
досягала кільканадцяти сажнів завтовшки тощо), є даниною калькуванню,
бо ж насправді мороз сягав (або добігав) кільканадцяти градусів;
розвиток науки набирає розмаху; крига мала кільканадцять сажнів
завтовшки…
Уживання дієслова сягати у значенні «доходити до певної межі» ілюструє,
зокрема, такий Мартовичів фрагмент: «Молоденька Іваниха дуже несмілива.
Страх їй прикро було, що дуже велика: Проциха сягала їй під груди»
(«Мужицька смерть», 1898).
Сучасні автори нерідко хибують на підміну дієслова сягати калькованим
відповідником — досягати: «Гуртожиток… гудів, почали з’їжджатися
студенти. Це гудіння… досягло (тобто сягло) апогею увечері тридцять
першого серпня» (Степа С. Велосипедний оркестр: Химерна проза. —
Ужгород: Ґражда, 2009. — С.44). Пор.: «Після вбивства С. М. Кірова (1
грудня 1934 р.) хвиля масових репресій охопила країну, сягнувши апогею
у 1936–1937 роках» (Історія сучасного світу: Навч. посіб./
В. Ф. Салабай та ін. — К.: КНЕУ, 2008. — С.157); «Тільки-но Україна
стане самостійною державою і перестане її грабувати Москва,…за якісь
рік-два ми досягнемо (треба: сягнемо) рівня життя розвинених країн
Заходу!» (Кожелянко В. Логіка речей: [Новели]. — Львів: Кальварія,
2007. — С.77). Пор.: «Як професіонал, Віктор [Берзинін] упевнився,
що йому ніколи не сягнути врубелівського рівня в портретуванні…»
(Туркевич В. Д. Перст демона: Роман-есе. — К.: Щек, 2009. — С.133).
Властиве дієслову сягати значення «доходити до певної межі» розкривають
типові сполуки: бур’яни сягали мало не до стріх (див.:
Фольварочний В. Обірвані струни: Роман. — К.: Фенікс, 2004. — С.134);
сукня сягала до п’ят (Бойчук Б. «Три романи». — 2004. — С. 215); коси
сягали аж талії (Костюк К. І. Протест душі: Оповідання. Казки для
дорослих. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — С.231).
Які ж контексти вможливлюють синонімію дієслів досягати — сягати?
Погляньмо на речення, де ці дієслова означають «доторкатися,
дотягуватися до чого-небудь». Ось приклад із СУМу (т.II, с.391):
«Із стріх бухав огонь угору, немов то присідав, то підскакував, хотячи
досягнути до неба» (І. Франко). Зразок аналогічного слововжитку
знаходимо в прозі Леся Мартовича: «[Краньцовський] досягав головою аж
під сволок, бо хата на його зріст занизька» («Забобон»).
Уміщений у Словнику Грінченка (під гаслом «Сягати») приклад: «По
Вкраїні огні горять, під небо сягають» — потверджує, що дієслова
досягати і сягати збігаються у значенні «доторкатися, дотягуватися до
чого-небудь».
Виборну посаду регламентує виборчий закон Слово
виборний, тобто обираний голосуванням, сполучається, зокрема, з такими
поняттями: особа, на (в історичних контекстах і розвідках), о?рган,
номенклатура, отаман і старшин служба, посада. Наприклад: «Гетьман був
виборною особою навіть тоді, коли йому заборонялася зовнішньополітична
діяльність, а внутрішнє управління супроводжувалося контролем
у найрізноманітніших формах: від створення спеціальних установ до
присяги цареві на вірність» (День. — 04.07.2008. — С.8); «Законодавство
України забезпечує військовослужбовцям (військовикам. — А. В.)
строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути
обраними до Рад народних депутатів, інших виборних органів держави»
(Допризовна підготовка: Підруч. для 10–11 кл. загальноосвіт. навч.
закл. / За ред. Ю. О. Квашньова, М. І. Томчука. — К.: Вежа, 2005. —
С.57); «Січовики ділилися на курені… Курінні отамани (розуміється,
виборні)… турбувалися про підготовку молоді, що прибувала з сіл
на вишкіл до козацтва» (Леськів Б. Феномен України: Публіцистичні
екскурси в історію. — Немирів: Буг-Дан, 2002. — С.45).
Щодо слова виборчий, то можна виокремити такі компоненти загального значення «пов’язаний із виборами»:
1) опертий на засадах демократії (справа, система, процес, кампанія,
право, акт): «Отець Альойзій говорив іще довгенько, заки висказав свої
погляди на виборчу справу» («Квіт на п’ятку»); «Поки в політиці є ПП
[приватні підприємства], діє-здатної Верховної Ради в Україні не буде.
Тільки зміни у виборчій системі можуть сьогодні вивести країну
з політичної кризи» (Коментарі. — 10.10.2008. — С.17); «Не чекаючи
офіційної реєстрації себе кандидатом у народні депи, він [Віктор
Колобко] розпочав виборчу кампанію» (Кожелянко В., «Логіка речей»,
2007, с.98);
2) який регламентує перебіг виборів (ординація [зведення правил],
закон): «…На цій каденції змінити мають посли [депутати] виборчу
ординацію до сойму [сейму]. Як буде замало мужицьких послів, то настане
така виборча ординація, що потім не поможуть мужикам ніякі зусилля»
(«Забобон»);
3) який забезпечує організацію і проведення виборів (комісія, дільниця,
округ, агітація, робота): «При комісії виборчій був і староста, були
й комісари, жандарми, ще й пани з ради повітової» («Війт», 1902);
«На виборчій дільниці було ще тепліше, ніж на вулиці, тому
в працівників виборчої комісії були яскраво-рожеві щоки»
(Коцарев О. Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого:
Пригодницькі повідомлення. — К.: Смолоскип, 2009. — С.97); «На основі
адміністративно-територіального устрою формується система виборчих
округів…» (Верменич Я. В. Територіальна організація в Україні
як наукова проблема: регіонально-історичний
та політико-адміністративний виміри / НАН України, Інститут історії
України… — К., 2008. — С.103);
4) відповідний до умов участи у виборах (час, ценз, голос, платформа,
блок): «Я знаю, що… хотять мене [агітатора радикальної селянської
партії] замкнути на виборчий час, бо ще, мабуть, не було ніколи в суді
такого поспіху з дорученням вироку й визначенням дня розправи»
(«Забобон»); «Якщо безпосередньо після подій 2004?го здавалося,
що український політикум явно розколотий, то нині не виключається
жодний із варіантів можливого співробітництва різних виборчих блоків
і партій» (Дзеркало тижня. — 13–19.09.2008. — С.4);
5) спричинений виборами (маневр, епізод, надужиття): «[Староста] зробив
виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в східній Галичині.
Закінчив голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп» («Мужицька
смерть»); «При обіді… зачав комісар розповідати про свої виборчі
надужиття» («Забобон»).
До сполук, які потребують поняття виборний, слово виборчий потрапляє
порівняно рідко: «[До дворянських зібрань] дозволялося обирати тих, хто
перебував на державній службі… Як її, так і міську та купецьку виборну
службу не можна було поєднувати з виборчою (правильний відповідник —
виборною) дворянською» (День. — 04.07.2008. — С.8).
Левова пайка помилок припадає на підміну виборчого — виборним
у похідному префіксальному утворенні (передвиборний), ужитому
в контекстах, які означають:
1) опертий на засадах демократії: «…Будь-який результат передвиборної
(треба: передвиборчої) кампанії багато в чому залежить не тільки від
сучасних політтехнологій і правильного піару, але й грамотного
правового супроводу» (Коментарі. — 17.10.2008. — С.3). Пор.:
«[Демократична] коаліція цілком могла протягнути… до того моменту,
коли б набрала сили президентська передвиборча кампанія» (День. —
09.09.2008. — С.1);
2) який забезпечує організацію і проведення виборів: «…Для кожної
чергової кампанії по виборах (кампанії з виборів. — А. В.) народних
депутатів України каменем спотикання вже традиційно залишається
понятійний (поняттєвий. — А. В.) апарат… передвиборної (треба:
передвиборчої) агітації»
(Ганжуров Ю. С. Парламент України в політичній комунікації. — К.: Україна, 2007. — С.285);
3) спричинений виборами: «…Паперу в країні вічно бракує, а якщо
й залишається щось, то використовується на передвиборні (тобто
передвиборчі) потреби» (Дзеркало тижня. — 08–14.08.2009. — С.14);
«А чудово було б… зустрітися з інопланетянами», — подумав Влад.
Скажімо, інопланетяни забирають його до себе… і повертають через кілька
місяців після того, як закінчиться передвиборна (тобто передвиборча)
вакханалія й буде обрано нового Президента…» (Фольварочний В. Чорний
бумер: Роман. — К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. — С.63);
4) вироблений досвідом виборів: «…Передвиборні (треба: передвиборчі)
й виборчі технології є політико-психологічними» (Кочубей Л. О. Виборчі
технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Укр. центр
політ. менеджменту, 2008. — С.10). Пор.: «…Вільні вибори… на практиці
часто перетворюються на передвиборчі технології антидемократичного
ґатунку» (Ганжуров Ю. С., «Парламент України…», 2007, с.60).
Варто пам’ятати, що утворений на основі сполуки «звіти і вибори»
складний прикметник (звітно-виборчий) має за другий компонент поняття
виборчий: «[Треба ухвалити] закони, постанови і розпорядження, які б
передвиборні (тобто передвиборчі) кампанії перетворили у своєрідні
загальнонаціональні звітно-виборні (нормативний відповідник —
звітно-виборчі) збори» (Літ. Україна. — 24.07.2008. — С.1).
* * *
То чи можна почуватися впевнено, ступивши на тонкий лід суголосся?..
Коли поряд такий знавець рідної мови, як Лесь Мартович, — звісно ж,
можна.
|