Українські скарби

Субота, 23.09.2017, 20:14

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Суголосся
19:26
Тонкий лід суголосся

Наша мова має безліч слів, схожих одне на одне звуковою формою, проте відмінних (увага!) значенням і написанням. Первинний і первісний, зміцнити і зміцніти, паритет і пріоритет... Не дивина, що чимало авторів (журналістів, літераторів, науковців) хибують на підміну понять, мимоволі вживаючи не ті слова, яких потребує контекст, а ті, що спантеличують вимовною подібністю.

Підступність паронімів (так іменують близькозвучні слова) спонукає пильнувати бодай найпоширеніших (типових) формулювань, де трапляються помилки через нерозрізнення суголосних понять. Мистецький доробок Леся Мартовича (чиє 140-ліття щойно минуло) є актуальним посібником у царині нормативного вживання слів-паронімів

Коли є нагода стати в пригоді?

Слово нагода означає: сприятлива можливість, слушний момент, оказія. Погляньмо на питомі для цього слова контексти. (Приклади з Мартовичевих творів тут і далі не мають посилання на автора і стоять першими з-поміж інших; цитуємо видання: Мартович Лесь. Вибрані твори. — К.: Держлітвидав України, 1952.)
«Гриць використав нагоду. Підо-крався аж до самого стола й, хитро підсміхаючись, показав пальцем на Йваниху…» («За межу», 1899); «Випити коньяку та ще й з самої Вірменії я не проти. Та й хто був би проти? Така нагода справді нечасто трапляється» (Литвин Е. Скарби: Повісті та оповідання. — Б.м.: Вид-во «СПС», 2003. — С.22); «…Я вирішив пройтися містечком. […] За останні роки я ніколи не мав нагоди оглянути його» (Бойчук Б. Три романи. — К.: Факт, 2004. — С.278).
Пригода — це подія, випадок. Подія, названа пригодою, незрідка має ознаки раптовости й небажаности, а випадок, якого не сподівалися, буває обтяжено лихими наслідками: «…Кортіло дуже панотця допевнитися, що… Іван… [падаючи] потовкся порядно. Недурно ж так присмирнів по цій пригоді!» («Забобон», 1917); «Я зрозумів, що… втрапив у пригоду, яка буде для мене набагато більш небезпечною, ніж три роки війни» (Білий Д. Басаврюк XX: Роман. — К.: Смолоскип, 2002. — С.89); «…Холодний гаманець пірнув у холодну кишеню. І чоловік затупцював чимшвидше додому. Серце чомусь калатало, дурне, від цієї пригоди» (Таранюк В. В. Вічна ознака: [Проза]. — К.: Факт, 2002. — С.47).
Цікаво, що, на відміну від більшости висловів про різноманітні пригоди, фразеологізм бути (стати) в пригоді позбавлено негативного забарвлення. Цей зворот означає «знадобитися; прислужитися кому-небудь», тож слово пригода має семантику сприяння, нагальної потреби, корисної дії: «Як ізмилувався найстарший божок Перун над бідним своїм народом, то закликав до себе молодшого божка Стрибога та й каже до нього: — Стрибоже! Ти в мене права рука… Не раз ти мені в пригоді ставав» («Стрибожий дарунок», 1904); «…Сила, спритність та витривалість Миколи дуже були йому у пригоді… під час ліквідації аварій та відпрацьовування позаштатних ситуацій» (Коваль В. Безголові ідоли: Оповідання. — К.: Шкільний світ, 2002. — С.27); «Ні, не закінчили комуністи боротьбу за колгоспи. І навіть церква їм стала в пригоді. Саме туди з району… стали повертати посівний матеріал…» (Нарет В. На сполох більше ніхто не вдарить?: Збірник документально-художніх оповідань та нарисів. — К.: Б.в., 2002. — С.17).
Типова помилка, спричинена нерозрізненням паронімів нагода//пригода, полягає в тому, що фразеологізмові стати в пригоді надають форми стати в нагоді: «Мета цього навчального посібника — допомогти… учасникам зовнішнього незалежного оцінювання… з української мови та літератури. […] Книжка стане в нагоді (треба: стане в пригоді) також учням 5–10 класів під час вивчення тем…» (Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література: Довідник. — К.: Грамота, 2009. — С.3); «Для багатьох поколінь російської демократичної інтелігенції Катков, Булгарін і Греч були символом крайньої реакційності… А тепер ось стали в нагоді (тобто стали в пригоді)… каналу РТР…» (День. — 12.09.2008. — С.5).
Розрізнити пароніми допомагають не лише значення, властиві близькозвучним (проте семантично відмінним) словам, а й ті поняття, з якими сполучаються слова-пароніми.
За критерієм сполучуваности з діє-словами — беззастережна перевага на боці слова нагода. Бо ж нагода трапляється, випадає, постає; можна мати нагоду (або не мати нагоди), скористатися (або не скористатися) з нагоди; нагоду легковажать, нехтують, марнують, утрачають; нагоди шукають; нагоді завдячують; з нагоди ювілею вшановують митця; першої ж нагоди перепрошують за помилку… Наприклад: «…Засумувався [Славко] тим своїм глибоким і безмежним сумом. […] Думав, що як проґавить цю нагоду до розмови, то вже пропащий навіки» («Забобон»); «…Вони [ув’язнені] познайомилися і навіть заприятелювали. Під час роботи, якщо траплялася нагода, намагалися триматися поряд…» (Красуцький М. І. Довга дорога вночі: Роман. — К.: Укр. письменник, 1998. — С.62); «…Керівники делегацій були запрошені… до Президента, де кожен із них мав нагоду особисто обмінятися кількома словами з главою Української держави» (Україна молода. — 08.08.2008. — С.7).
У контекстах, які провокують підміну понять, є одне-однісіньке діє-слово — ставати: «[Україні] в нагоді став (треба: став у пригоді) досвід європейських країн, які сьогодні… створюють підручники, керуючись принципом компетентнісно-орієнтованого підходу…» (Квасов В. В., Романенко М. І. Європейський вибір України: Підруч. для 10–11?х кл. загальноосвіт. навч. закл. — Дніпропетровськ: Дніпро-книга, 2008. — С.4); «18?річний Карякін і 43?річний Шорт… зіграють десять партій у швидкі шахи… Досвід саме матчевого протистояння стане в нагоді (треба: стане в пригоді) молодому українському гросмейстеру» (Україна молода. — 04.07.2008. — С.23).

Огонь досягнув до неба — переляк сягнув апогею

Нерозрізнення паронімів досягати//сягати має кілька причин. По-перше, ці слова — спільнокореневі; по?друге, можуть виступати як синоніми (загалом це не дивина, бо кожне шосте гніздо паронімів виявляє здатність слів, які належать до гнізда, заходити в синонімічні відношення одне з одним); по?третє, лексикографічні джерела недавнього минулого санкціонували безпідставно широку взаємозамінність дієслів досягати//сягати.
Так, 11?томовий «Словник української мови», або СУМ (К., 1970–1980), під гаслами «Досягати» (т.II. — К., 1971. — С.391) і «Сягати» (т.IX. — К., 1978. — С.910–911) пунктом другим дублює визначення: «Доходити до якого-небудь рівня, до певної межі (про розмір, вагу, кількість і т.?ін.)». Ця дефініція відповідає значенню дієслова сягати (спідничка сягала за коліна; тополя сягає до сорока метрів заввишки; культура сягне нечуваних висот тощо). Що ж до дієслова досягати, то приклади, наведені СУМом (мороз досягав кільканадцяти градусів; розвиток науки досягає широких масштабів; крига досягала кільканадцяти сажнів завтовшки тощо), є даниною калькуванню, бо ж насправді мороз сягав (або добігав) кільканадцяти градусів; розвиток науки набирає розмаху; крига мала кільканадцять сажнів завтовшки…
Уживання дієслова сягати у значенні «доходити до певної межі» ілюструє, зокрема, такий Мартовичів фрагмент: «Молоденька Іваниха дуже несмілива. Страх їй прикро було, що дуже велика: Проциха сягала їй під груди» («Мужицька смерть», 1898).
Сучасні автори нерідко хибують на підміну дієслова сягати калькованим відповідником — досягати: «Гуртожиток… гудів, почали з’їжджатися студенти. Це гудіння… досягло (тобто сягло) апогею увечері тридцять першого серпня» (Степа С. Велосипедний оркестр: Химерна проза. — Ужгород: Ґражда, 2009. — С.44). Пор.: «Після вбивства С. М. Кірова (1 грудня 1934 р.) хвиля масових репресій охопила країну, сягнувши апогею у 1936–1937 роках» (Історія сучасного світу: Навч. посіб./ В. Ф. Салабай та ін. — К.: КНЕУ, 2008. — С.157); «Тільки-но Україна стане самостійною державою і перестане її грабувати Москва,…за якісь рік-два ми досягнемо (треба: сягнемо) рівня життя розвинених країн Заходу!» (Кожелянко В. Логіка речей: [Новели]. — Львів: Кальварія, 2007. — С.77). Пор.: «Як професіонал, Віктор [Берзинін] упевнився, що йому ніколи не сягнути врубелівського рівня в портретуванні…» (Туркевич В. Д. Перст демона: Роман-есе. — К.: Щек, 2009. — С.133).
Властиве дієслову сягати значення «доходити до певної межі» розкривають типові сполуки: бур’яни сягали мало не до стріх (див.: Фольварочний В. Обірвані струни: Роман. — К.: Фенікс, 2004. — С.134); сукня сягала до п’ят (Бойчук Б. «Три романи». — 2004. — С. 215); коси сягали аж талії (Костюк К. І. Протест душі: Оповідання. Казки для дорослих. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — С.231).
Які ж контексти вможливлюють синонімію дієслів досягати — сягати? Погляньмо на речення, де ці дієслова означають «доторкатися, дотягуватися до чого-небудь». Ось приклад із СУМу (т.II, с.391): «Із стріх бухав огонь угору, немов то присідав, то підскакував, хотячи досягнути до неба» (І. Франко). Зразок аналогічного слововжитку знаходимо в прозі Леся Мартовича: «[Краньцовський] досягав головою аж під сволок, бо хата на його зріст занизька» («Забобон»).
Уміщений у Словнику Грінченка (під гаслом «Сягати») приклад: «По Вкраїні огні горять, під небо сягають» — потверджує, що дієслова досягати і сягати збігаються у значенні «доторкатися, дотягуватися до чого-небудь».

Виборну посаду регламентує виборчий закон
Слово виборний, тобто обираний голосуванням, сполучається, зокрема, з такими поняттями: особа, на (в історичних контекстах і розвідках), о?рган, номенклатура, отаман і старшин служба, посада. Наприклад: «Гетьман був виборною особою навіть тоді, коли йому заборонялася зовнішньополітична діяльність, а внутрішнє управління супроводжувалося контролем у найрізноманітніших формах: від створення спеціальних установ до присяги цареві на вірність» (День. — 04.07.2008. — С.8); «Законодавство України забезпечує військовослужбовцям (військовикам. — А. В.) строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депутатів, інших виборних органів держави» (Допризовна підготовка: Підруч. для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / За ред. Ю. О. Квашньова, М. І. Томчука. — К.: Вежа, 2005. — С.57); «Січовики ділилися на курені… Курінні отамани (розуміється, виборні)… турбувалися про підготовку молоді, що прибувала з сіл на вишкіл до козацтва» (Леськів Б. Феномен України: Публіцистичні екскурси в історію. — Немирів: Буг-Дан, 2002. — С.45).
Щодо слова виборчий, то можна виокремити такі компоненти загального значення «пов’язаний із виборами»:
1) опертий на засадах демократії (справа, система, процес, кампанія, право, акт): «Отець Альойзій говорив іще довгенько, заки висказав свої погляди на виборчу справу» («Квіт на п’ятку»); «Поки в політиці є ПП [приватні підприємства], діє-здатної Верховної Ради в Україні не буде. Тільки зміни у виборчій системі можуть сьогодні вивести країну з політичної кризи» (Коментарі. — 10.10.2008. — С.17); «Не чекаючи офіційної реєстрації себе кандидатом у народні депи, він [Віктор Колобко] розпочав виборчу кампанію» (Кожелянко В., «Логіка речей», 2007, с.98);
2) який регламентує перебіг виборів (ординація [зведення правил], закон): «…На цій каденції змінити мають посли [депутати] виборчу ординацію до сойму [сейму]. Як буде замало мужицьких послів, то настане така виборча ординація, що потім не поможуть мужикам ніякі зусилля» («Забобон»);
3) який забезпечує організацію і проведення виборів (комісія, дільниця, округ, агітація, робота): «При комісії виборчій був і староста, були й комісари, жандарми, ще й пани з ради повітової» («Війт», 1902); «На виборчій дільниці було ще тепліше, ніж на вулиці, тому в працівників виборчої комісії були яскраво-рожеві щоки» (Коцарев О. Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого: Пригодницькі повідомлення. — К.: Смолоскип, 2009. — С.97); «На основі адміністративно-територіального устрою формується система виборчих округів…» (Верменич Я. В. Територіальна організація в Україні як наукова проблема: регіонально-історичний та політико-адміністративний виміри / НАН України, Інститут історії України… — К., 2008. — С.103);
4) відповідний до умов участи у виборах (час, ценз, голос, платформа, блок): «Я знаю, що… хотять мене [агітатора радикальної селянської партії] замкнути на виборчий час, бо ще, мабуть, не було ніколи в суді такого поспіху з дорученням вироку й визначенням дня розправи» («Забобон»); «Якщо безпосередньо після подій 2004?го здавалося, що український політикум явно розколотий, то нині не виключається жодний із варіантів можливого співробітництва різних виборчих блоків і партій» (Дзеркало тижня. — 13–19.09.2008. — С.4);
5) спричинений виборами (маневр, епізод, надужиття): «[Староста] зробив виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в східній Галичині. Закінчив голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп» («Мужицька смерть»); «При обіді… зачав комісар розповідати про свої виборчі надужиття» («Забобон»).
До сполук, які потребують поняття виборний, слово виборчий потрапляє порівняно рідко: «[До дворянських зібрань] дозволялося обирати тих, хто перебував на державній службі… Як її, так і міську та купецьку виборну службу не можна було поєднувати з виборчою (правильний відповідник — виборною) дворянською» (День. — 04.07.2008. — С.8).
Левова пайка помилок припадає на підміну виборчого — виборним у похідному префіксальному утворенні (передвиборний), ужитому в контекстах, які означають:
1) опертий на засадах демократії: «…Будь-який результат передвиборної (треба: передвиборчої) кампанії багато в чому залежить не тільки від сучасних політтехнологій і правильного піару, але й грамотного правового супроводу» (Коментарі. — 17.10.2008. — С.3). Пор.: «[Демократична] коаліція цілком могла протягнути… до того моменту, коли б набрала сили президентська передвиборча кампанія» (День. — 09.09.2008. — С.1);
2) який забезпечує організацію і проведення виборів: «…Для кожної чергової кампанії по виборах (кампанії з виборів. — А. В.) народних депутатів України каменем спотикання вже традиційно залишається понятійний (поняттєвий. — А. В.) апарат… передвиборної (треба: передвиборчої) агітації»
(Ганжуров Ю. С. Парламент України в політичній комунікації. — К.: Україна, 2007. — С.285);
3) спричинений виборами: «…Паперу в країні вічно бракує, а якщо й залишається щось, то використовується на передвиборні (тобто передвиборчі) потреби» (Дзеркало тижня. — 08–14.08.2009. — С.14); «А чудово було б… зустрітися з інопланетянами», — подумав Влад. Скажімо, інопланетяни забирають його до себе… і повертають через кілька місяців після того, як закінчиться передвиборна (тобто передвиборча) вакханалія й буде обрано нового Президента…» (Фольварочний В. Чорний бумер: Роман. — К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. — С.63);
4) вироблений досвідом виборів: «…Передвиборні (треба: передвиборчі) й виборчі технології є політико-психологічними» (Кочубей Л. О. Виборчі технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2008. — С.10). Пор.: «…Вільні вибори… на практиці часто перетворюються на передвиборчі технології антидемократичного ґатунку» (Ганжуров Ю. С., «Парламент України…», 2007, с.60).
Варто пам’ятати, що утворений на основі сполуки «звіти і вибори» складний прикметник (звітно-виборчий) має за другий компонент поняття виборчий: «[Треба ухвалити] закони, постанови і розпорядження, які б передвиборні (тобто передвиборчі) кампанії перетворили у своєрідні загальнонаціональні звітно-виборні (нормативний відповідник — звітно-виборчі) збори» (Літ. Україна. — 24.07.2008. — С.1).
* * *
То чи можна почуватися впевнено, ступивши на тонкий лід суголосся?.. Коли поряд такий знавець рідної мови, як Лесь Мартович, — звісно ж, можна.


Анатолій ВЕНЦКОВСЬКИЙ

За матеріалами газети "Українське слово"

Категорія: Суголосся | Переглядів: 864 | Додав: Росава | Теги: русизми, українська мова, говоримо правильно, антисуржик, А українською кажуть так, пишемо правильно
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Погроза нацією та 13 причин, згідно яких не можна прополювати полуницю
Різновиди традиційного одягу. Прикраси

З книгосхову

МОВА І СУСПІЛЬСТВО: ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ ВИМІР. Лариса Масенко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна