Українські скарби

Середа, 17.01.2018, 15:08

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Суголосся
19:26
Тонкий лід суголосся

Наша мова має безліч слів, схожих одне на одне звуковою формою, проте відмінних (увага!) значенням і написанням. Первинний і первісний, зміцнити і зміцніти, паритет і пріоритет... Не дивина, що чимало авторів (журналістів, літераторів, науковців) хибують на підміну понять, мимоволі вживаючи не ті слова, яких потребує контекст, а ті, що спантеличують вимовною подібністю.

Підступність паронімів (так іменують близькозвучні слова) спонукає пильнувати бодай найпоширеніших (типових) формулювань, де трапляються помилки через нерозрізнення суголосних понять. Мистецький доробок Леся Мартовича (чиє 140-ліття щойно минуло) є актуальним посібником у царині нормативного вживання слів-паронімів

Коли є нагода стати в пригоді?

Слово нагода означає: сприятлива можливість, слушний момент, оказія. Погляньмо на питомі для цього слова контексти. (Приклади з Мартовичевих творів тут і далі не мають посилання на автора і стоять першими з-поміж інших; цитуємо видання: Мартович Лесь. Вибрані твори. — К.: Держлітвидав України, 1952.)
«Гриць використав нагоду. Підо-крався аж до самого стола й, хитро підсміхаючись, показав пальцем на Йваниху…» («За межу», 1899); «Випити коньяку та ще й з самої Вірменії я не проти. Та й хто був би проти? Така нагода справді нечасто трапляється» (Литвин Е. Скарби: Повісті та оповідання. — Б.м.: Вид-во «СПС», 2003. — С.22); «…Я вирішив пройтися містечком. […] За останні роки я ніколи не мав нагоди оглянути його» (Бойчук Б. Три романи. — К.: Факт, 2004. — С.278).
Пригода — це подія, випадок. Подія, названа пригодою, незрідка має ознаки раптовости й небажаности, а випадок, якого не сподівалися, буває обтяжено лихими наслідками: «…Кортіло дуже панотця допевнитися, що… Іван… [падаючи] потовкся порядно. Недурно ж так присмирнів по цій пригоді!» («Забобон», 1917); «Я зрозумів, що… втрапив у пригоду, яка буде для мене набагато більш небезпечною, ніж три роки війни» (Білий Д. Басаврюк XX: Роман. — К.: Смолоскип, 2002. — С.89); «…Холодний гаманець пірнув у холодну кишеню. І чоловік затупцював чимшвидше додому. Серце чомусь калатало, дурне, від цієї пригоди» (Таранюк В. В. Вічна ознака: [Проза]. — К.: Факт, 2002. — С.47).
Цікаво, що, на відміну від більшости висловів про різноманітні пригоди, фразеологізм бути (стати) в пригоді позбавлено негативного забарвлення. Цей зворот означає «знадобитися; прислужитися кому-небудь», тож слово пригода має семантику сприяння, нагальної потреби, корисної дії: «Як ізмилувався найстарший божок Перун над бідним своїм народом, то закликав до себе молодшого божка Стрибога та й каже до нього: — Стрибоже! Ти в мене права рука… Не раз ти мені в пригоді ставав» («Стрибожий дарунок», 1904); «…Сила, спритність та витривалість Миколи дуже були йому у пригоді… під час ліквідації аварій та відпрацьовування позаштатних ситуацій» (Коваль В. Безголові ідоли: Оповідання. — К.: Шкільний світ, 2002. — С.27); «Ні, не закінчили комуністи боротьбу за колгоспи. І навіть церква їм стала в пригоді. Саме туди з району… стали повертати посівний матеріал…» (Нарет В. На сполох більше ніхто не вдарить?: Збірник документально-художніх оповідань та нарисів. — К.: Б.в., 2002. — С.17).
Типова помилка, спричинена нерозрізненням паронімів нагода//пригода, полягає в тому, що фразеологізмові стати в пригоді надають форми стати в нагоді: «Мета цього навчального посібника — допомогти… учасникам зовнішнього незалежного оцінювання… з української мови та літератури. […] Книжка стане в нагоді (треба: стане в пригоді) також учням 5–10 класів під час вивчення тем…» (Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література: Довідник. — К.: Грамота, 2009. — С.3); «Для багатьох поколінь російської демократичної інтелігенції Катков, Булгарін і Греч були символом крайньої реакційності… А тепер ось стали в нагоді (тобто стали в пригоді)… каналу РТР…» (День. — 12.09.2008. — С.5).
Розрізнити пароніми допомагають не лише значення, властиві близькозвучним (проте семантично відмінним) словам, а й ті поняття, з якими сполучаються слова-пароніми.
За критерієм сполучуваности з діє-словами — беззастережна перевага на боці слова нагода. Бо ж нагода трапляється, випадає, постає; можна мати нагоду (або не мати нагоди), скористатися (або не скористатися) з нагоди; нагоду легковажать, нехтують, марнують, утрачають; нагоди шукають; нагоді завдячують; з нагоди ювілею вшановують митця; першої ж нагоди перепрошують за помилку… Наприклад: «…Засумувався [Славко] тим своїм глибоким і безмежним сумом. […] Думав, що як проґавить цю нагоду до розмови, то вже пропащий навіки» («Забобон»); «…Вони [ув’язнені] познайомилися і навіть заприятелювали. Під час роботи, якщо траплялася нагода, намагалися триматися поряд…» (Красуцький М. І. Довга дорога вночі: Роман. — К.: Укр. письменник, 1998. — С.62); «…Керівники делегацій були запрошені… до Президента, де кожен із них мав нагоду особисто обмінятися кількома словами з главою Української держави» (Україна молода. — 08.08.2008. — С.7).
У контекстах, які провокують підміну понять, є одне-однісіньке діє-слово — ставати: «[Україні] в нагоді став (треба: став у пригоді) досвід європейських країн, які сьогодні… створюють підручники, керуючись принципом компетентнісно-орієнтованого підходу…» (Квасов В. В., Романенко М. І. Європейський вибір України: Підруч. для 10–11?х кл. загальноосвіт. навч. закл. — Дніпропетровськ: Дніпро-книга, 2008. — С.4); «18?річний Карякін і 43?річний Шорт… зіграють десять партій у швидкі шахи… Досвід саме матчевого протистояння стане в нагоді (треба: стане в пригоді) молодому українському гросмейстеру» (Україна молода. — 04.07.2008. — С.23).

Огонь досягнув до неба — переляк сягнув апогею

Нерозрізнення паронімів досягати//сягати має кілька причин. По-перше, ці слова — спільнокореневі; по?друге, можуть виступати як синоніми (загалом це не дивина, бо кожне шосте гніздо паронімів виявляє здатність слів, які належать до гнізда, заходити в синонімічні відношення одне з одним); по?третє, лексикографічні джерела недавнього минулого санкціонували безпідставно широку взаємозамінність дієслів досягати//сягати.
Так, 11?томовий «Словник української мови», або СУМ (К., 1970–1980), під гаслами «Досягати» (т.II. — К., 1971. — С.391) і «Сягати» (т.IX. — К., 1978. — С.910–911) пунктом другим дублює визначення: «Доходити до якого-небудь рівня, до певної межі (про розмір, вагу, кількість і т.?ін.)». Ця дефініція відповідає значенню дієслова сягати (спідничка сягала за коліна; тополя сягає до сорока метрів заввишки; культура сягне нечуваних висот тощо). Що ж до дієслова досягати, то приклади, наведені СУМом (мороз досягав кільканадцяти градусів; розвиток науки досягає широких масштабів; крига досягала кільканадцяти сажнів завтовшки тощо), є даниною калькуванню, бо ж насправді мороз сягав (або добігав) кільканадцяти градусів; розвиток науки набирає розмаху; крига мала кільканадцять сажнів завтовшки…
Уживання дієслова сягати у значенні «доходити до певної межі» ілюструє, зокрема, такий Мартовичів фрагмент: «Молоденька Іваниха дуже несмілива. Страх їй прикро було, що дуже велика: Проциха сягала їй під груди» («Мужицька смерть», 1898).
Сучасні автори нерідко хибують на підміну дієслова сягати калькованим відповідником — досягати: «Гуртожиток… гудів, почали з’їжджатися студенти. Це гудіння… досягло (тобто сягло) апогею увечері тридцять першого серпня» (Степа С. Велосипедний оркестр: Химерна проза. — Ужгород: Ґражда, 2009. — С.44). Пор.: «Після вбивства С. М. Кірова (1 грудня 1934 р.) хвиля масових репресій охопила країну, сягнувши апогею у 1936–1937 роках» (Історія сучасного світу: Навч. посіб./ В. Ф. Салабай та ін. — К.: КНЕУ, 2008. — С.157); «Тільки-но Україна стане самостійною державою і перестане її грабувати Москва,…за якісь рік-два ми досягнемо (треба: сягнемо) рівня життя розвинених країн Заходу!» (Кожелянко В. Логіка речей: [Новели]. — Львів: Кальварія, 2007. — С.77). Пор.: «Як професіонал, Віктор [Берзинін] упевнився, що йому ніколи не сягнути врубелівського рівня в портретуванні…» (Туркевич В. Д. Перст демона: Роман-есе. — К.: Щек, 2009. — С.133).
Властиве дієслову сягати значення «доходити до певної межі» розкривають типові сполуки: бур’яни сягали мало не до стріх (див.: Фольварочний В. Обірвані струни: Роман. — К.: Фенікс, 2004. — С.134); сукня сягала до п’ят (Бойчук Б. «Три романи». — 2004. — С. 215); коси сягали аж талії (Костюк К. І. Протест душі: Оповідання. Казки для дорослих. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — С.231).
Які ж контексти вможливлюють синонімію дієслів досягати — сягати? Погляньмо на речення, де ці дієслова означають «доторкатися, дотягуватися до чого-небудь». Ось приклад із СУМу (т.II, с.391): «Із стріх бухав огонь угору, немов то присідав, то підскакував, хотячи досягнути до неба» (І. Франко). Зразок аналогічного слововжитку знаходимо в прозі Леся Мартовича: «[Краньцовський] досягав головою аж під сволок, бо хата на його зріст занизька» («Забобон»).
Уміщений у Словнику Грінченка (під гаслом «Сягати») приклад: «По Вкраїні огні горять, під небо сягають» — потверджує, що дієслова досягати і сягати збігаються у значенні «доторкатися, дотягуватися до чого-небудь».

Виборну посаду регламентує виборчий закон
Слово виборний, тобто обираний голосуванням, сполучається, зокрема, з такими поняттями: особа, на (в історичних контекстах і розвідках), о?рган, номенклатура, отаман і старшин служба, посада. Наприклад: «Гетьман був виборною особою навіть тоді, коли йому заборонялася зовнішньополітична діяльність, а внутрішнє управління супроводжувалося контролем у найрізноманітніших формах: від створення спеціальних установ до присяги цареві на вірність» (День. — 04.07.2008. — С.8); «Законодавство України забезпечує військовослужбовцям (військовикам. — А. В.) строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депутатів, інших виборних органів держави» (Допризовна підготовка: Підруч. для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / За ред. Ю. О. Квашньова, М. І. Томчука. — К.: Вежа, 2005. — С.57); «Січовики ділилися на курені… Курінні отамани (розуміється, виборні)… турбувалися про підготовку молоді, що прибувала з сіл на вишкіл до козацтва» (Леськів Б. Феномен України: Публіцистичні екскурси в історію. — Немирів: Буг-Дан, 2002. — С.45).
Щодо слова виборчий, то можна виокремити такі компоненти загального значення «пов’язаний із виборами»:
1) опертий на засадах демократії (справа, система, процес, кампанія, право, акт): «Отець Альойзій говорив іще довгенько, заки висказав свої погляди на виборчу справу» («Квіт на п’ятку»); «Поки в політиці є ПП [приватні підприємства], діє-здатної Верховної Ради в Україні не буде. Тільки зміни у виборчій системі можуть сьогодні вивести країну з політичної кризи» (Коментарі. — 10.10.2008. — С.17); «Не чекаючи офіційної реєстрації себе кандидатом у народні депи, він [Віктор Колобко] розпочав виборчу кампанію» (Кожелянко В., «Логіка речей», 2007, с.98);
2) який регламентує перебіг виборів (ординація [зведення правил], закон): «…На цій каденції змінити мають посли [депутати] виборчу ординацію до сойму [сейму]. Як буде замало мужицьких послів, то настане така виборча ординація, що потім не поможуть мужикам ніякі зусилля» («Забобон»);
3) який забезпечує організацію і проведення виборів (комісія, дільниця, округ, агітація, робота): «При комісії виборчій був і староста, були й комісари, жандарми, ще й пани з ради повітової» («Війт», 1902); «На виборчій дільниці було ще тепліше, ніж на вулиці, тому в працівників виборчої комісії були яскраво-рожеві щоки» (Коцарев О. Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого: Пригодницькі повідомлення. — К.: Смолоскип, 2009. — С.97); «На основі адміністративно-територіального устрою формується система виборчих округів…» (Верменич Я. В. Територіальна організація в Україні як наукова проблема: регіонально-історичний та політико-адміністративний виміри / НАН України, Інститут історії України… — К., 2008. — С.103);
4) відповідний до умов участи у виборах (час, ценз, голос, платформа, блок): «Я знаю, що… хотять мене [агітатора радикальної селянської партії] замкнути на виборчий час, бо ще, мабуть, не було ніколи в суді такого поспіху з дорученням вироку й визначенням дня розправи» («Забобон»); «Якщо безпосередньо після подій 2004?го здавалося, що український політикум явно розколотий, то нині не виключається жодний із варіантів можливого співробітництва різних виборчих блоків і партій» (Дзеркало тижня. — 13–19.09.2008. — С.4);
5) спричинений виборами (маневр, епізод, надужиття): «[Староста] зробив виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в східній Галичині. Закінчив голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп» («Мужицька смерть»); «При обіді… зачав комісар розповідати про свої виборчі надужиття» («Забобон»).
До сполук, які потребують поняття виборний, слово виборчий потрапляє порівняно рідко: «[До дворянських зібрань] дозволялося обирати тих, хто перебував на державній службі… Як її, так і міську та купецьку виборну службу не можна було поєднувати з виборчою (правильний відповідник — виборною) дворянською» (День. — 04.07.2008. — С.8).
Левова пайка помилок припадає на підміну виборчого — виборним у похідному префіксальному утворенні (передвиборний), ужитому в контекстах, які означають:
1) опертий на засадах демократії: «…Будь-який результат передвиборної (треба: передвиборчої) кампанії багато в чому залежить не тільки від сучасних політтехнологій і правильного піару, але й грамотного правового супроводу» (Коментарі. — 17.10.2008. — С.3). Пор.: «[Демократична] коаліція цілком могла протягнути… до того моменту, коли б набрала сили президентська передвиборча кампанія» (День. — 09.09.2008. — С.1);
2) який забезпечує організацію і проведення виборів: «…Для кожної чергової кампанії по виборах (кампанії з виборів. — А. В.) народних депутатів України каменем спотикання вже традиційно залишається понятійний (поняттєвий. — А. В.) апарат… передвиборної (треба: передвиборчої) агітації»
(Ганжуров Ю. С. Парламент України в політичній комунікації. — К.: Україна, 2007. — С.285);
3) спричинений виборами: «…Паперу в країні вічно бракує, а якщо й залишається щось, то використовується на передвиборні (тобто передвиборчі) потреби» (Дзеркало тижня. — 08–14.08.2009. — С.14); «А чудово було б… зустрітися з інопланетянами», — подумав Влад. Скажімо, інопланетяни забирають його до себе… і повертають через кілька місяців після того, як закінчиться передвиборна (тобто передвиборча) вакханалія й буде обрано нового Президента…» (Фольварочний В. Чорний бумер: Роман. — К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. — С.63);
4) вироблений досвідом виборів: «…Передвиборні (треба: передвиборчі) й виборчі технології є політико-психологічними» (Кочубей Л. О. Виборчі технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2008. — С.10). Пор.: «…Вільні вибори… на практиці часто перетворюються на передвиборчі технології антидемократичного ґатунку» (Ганжуров Ю. С., «Парламент України…», 2007, с.60).
Варто пам’ятати, що утворений на основі сполуки «звіти і вибори» складний прикметник (звітно-виборчий) має за другий компонент поняття виборчий: «[Треба ухвалити] закони, постанови і розпорядження, які б передвиборні (тобто передвиборчі) кампанії перетворили у своєрідні загальнонаціональні звітно-виборні (нормативний відповідник — звітно-виборчі) збори» (Літ. Україна. — 24.07.2008. — С.1).
* * *
То чи можна почуватися впевнено, ступивши на тонкий лід суголосся?.. Коли поряд такий знавець рідної мови, як Лесь Мартович, — звісно ж, можна.


Анатолій ВЕНЦКОВСЬКИЙ

За матеріалами газети "Українське слово"

Категорія: Суголосся | Переглядів: 918 | Додав: Росава | Теги: русизми, українська мова, говоримо правильно, антисуржик, А українською кажуть так, пишемо правильно
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
Код *:

Розділи сайту



Цікаві матеріали

Селекція загрозою
Шестикутна гривня

З книгосхову

СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ. Сергій Плачинда

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна