Українські скарби

П'ятниця, 29.03.2024, 17:33

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » » А-ба-ба-га-ла-ма-га » Іменник

Видатний український мовознавець Юрій Шевельов, ґрунтовно аналізуючи стан і статус української мови першої половини XX ст., мав усі підстави стверджувати: "Урядове втручання у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як і не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску... Радянська система встановлює контроль над структурою української мови, забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й орфоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови... Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові"




Сортувати по: Даті · Назві
Власник, володар. А чому не посідач?
Перші два іменники перекладний Словник називає відповідниками до рос. обладатель, а третій відносить до застарілих. Виходить нелогічно: спортсмен посів якесь там місце, а звуть його власником чи володарем.
Наша думка: не зважаймо на оту хитру словникову позначку устар, а йдімо за логікою і називаймо того, що посів, — посідачем.
Водойма, водоймище
Перше з цих слів є загальною назвою для річок, озер, заток, лиманів, басейнів та інших природних заглибин, заповнених водою. Друге вказує на те саме, тільки більше за розміром. Скажімо, ставок називаємо водоймою, а масу вод, що їх перепинила гребля на Дніпрі, — водоймищем.
Та самоперекладачам-буквалістам (зближувачам мов) такої відмінності мало. Вони пустили в пресу та ефір ще й третє слово (до речі, в перекладному Словнику його нема!) — водосховище. Якби ж то його автори могли ще пояснити, від кого цю воду треба «ховати»!… Читати далі »
Категорія: Іменник | Переглядів: 1347 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Передплата
Нагадуємо ще раз це слово тим, хто не може позбутися російсько­го стереотипу. Треба казати: передплата газет і журналів, а не підписка на газети й журнали; передплатити що, а не виписати; передплатник чого, а не на що.
Пішохід
Так українською мовою називали колись тротуари: Раз я вийшов в город, йду по пішоходу (Щоголів). У Західній Україні в ужитку хідник. Візьміть на увагу: це — питомі українські слова, без жодних інозем­них запозичень типу тротуару. Що ж до людини, яка йде пішки, то її віддавна називають пішохідець. Є ще пішаниця, піша-пішаниця, але це вже з поезії. Русифікатори все переінакшили. Їм хай хоч тричі іноземне, аби не українське... Читати далі »
Категорія: Іменник | Переглядів: 1356 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Свастика - слов'яни
Гіркий присмак перемоги

З книгосхову

ВЕЛИКА СКІФІЯ Григорій Василенко

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна