Їх у російській мові передають слова-суфікси -образный, -подобный,
-видный. Сучасна українська мова теж використовує слова-суфікси, але
тільки два: -подібний і -видний (яйцеподібний, грушовидний, скловидний
тощо).
Має наша мова і власні суфікси на означення подібності. Це
-уватий, -атий (-ятий), холмообразный — горбкуватий; похожий на волка —
вовкуватий; похожий на цыгана — циганкуватий; глубоко посаженные глаза
— ямкуваті очі (Марко Вовчок); похожий на крест (крестообразный) —
хрещатий.
Яким ознакам подібності слід віддавати перевагу — словам-суфіксам чи
просто суфіксам? Це залежить од тексту. Наприклад, не варто писати
кулеподібний, коли не відомо, чи предмет подібний до рос. шара чи до
рос. пули. Якщо до набою, то пишемо кулеподібний, якщо до шара, то
краще казати кулястий і цим уникнути плутанини... Читати далі »
Як уже мовлено, притаманними їм суфіксами є -учи, -ючи, -ачи, -ячи.
Та ось у Шевченка читаємо: Заспіває козаченько, ходя по долині. Чи не
сказано це під тиском російщини? — спитаємо себе. Але й у народних
піснях, що дійшли до нас із сивої давнини, чуємо: Полюбила миленького,
при місяці стоя; Ой, був та загув сивий голубочок, сидя на тичині.
Річ у тім, що у старовинних піснях полишалися короткі дієприкметникові
(зверніть увагу: дієприкметникові!) форми, що за давніх-давен входили
до складеного присудка. Відтоді наша мова таких форм не утворює, а ті,
що були, або перейшли в категорію прикметників типу горючий, лежачий,
летючий, видючий (див. «Прикметник»), або стали дієприслівниками
з відповідними суфіксами та функціями. «Суть цього процесу, — зазначає
П. Житецький, — лежить у ступеневому розвитку дієслівних елементів мови
в розумінні їх переваги над іменними. Ні в чому та перевага так гостро
не виявилась, як у перетворенні коротких, тобто іменних,
дієприкметників на дієприслівники».
Тому словами ходя, стоя, сидя, власне, й вичерпуються описані форми, що
дійшли до нас із давнини. Можливість уживати їх сьогодні — нульова.
Хіба що для надання творові поетично-пісенного давньо-українського
колориту, як це зробив Т. Г. Шевченко... Читати далі »
Дієприкметник Активні дієприкметники З доброго десятка синонімів — знадливий, звабний, привабливий,
чарівний, принадний, прецікавий, чудовий, пречудовий, приє-мний,
захватний, захопливий і т.д. — сучасні україномовні засоби масової
інформації чомусь уподобали єдиний: захоплюючий. Тільки й пишуть
захоплююча подорож, захоплююча екскурсія, захоплююча розмова,
захоплююча повість, захоплюючий сюжет… може, це тому, що воно —
дієприкметник, який наближує нашу мову до російської? А може, комусь
просто імпонує оте плюю в стосунку до синонімів…
Щодо авторів наукоподібних текстів, то вони просто не можуть жити без
літературно-фіктивного дієприкметника існуючий. Чому фіктивного?
Та тому, що народна мова, використана навіть у наукоподібних текстах,
може чудово без нього обійтися... Читати далі »
Наша мова має безліч слів, схожих одне на одне звуковою формою,
проте відмінних (увага!) значенням і написанням. Первинний і первісний,
зміцнити і зміцніти, паритет і пріоритет... Не дивина, що чимало
авторів (журналістів, літераторів, науковців) хибують на підміну
понять, мимоволі вживаючи не ті слова, яких потребує контекст, а ті, що
спантеличують вимовною подібністю.
Підступність паронімів (так
іменують близькозвучні слова) спонукає пильнувати бодай найпоширеніших
(типових) формулювань, де трапляються помилки через нерозрізнення
суголосних понять. Мистецький доробок Леся Мартовича (чиє 140-ліття
щойно минуло) є актуальним посібником у царині нормативного вживання
слів-паронімів... Читати далі »
Доволі часто в щоденному спілкуванні нам доводиться
відстоювати власну думку за допомогою доказів, фактів, тобто
аргументів. Слова аргументація й аргументування вживають, коли йдеться
про наведення аргументів на користь чого-небудь: аргументація була
переконливою, аргументування переконливе. Якщо потрібно підкріпити свою
позицію (наприклад, дослідницьку) сукупністю аргументів або висловити
підтримку чиєїсь позиції, варто використовувати лише слово
аргументація. Тож правильним буде речення: Основні положення
дослідження доповідач підкріпив переконливою аргументацією.
Мовці часто плутають ці слова, що насправді мають як спільні, так
і відмінні значення... Читати далі »
Виглядати
Самоперекладачі тулять це дієслово до рос. выглядеть. І грубо помиляються. Адже українське виглядати має лише двоє значень:
1. визирати (І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав — Т. Шевченко);
2. на когось чекати, чогось сподіватися (Обсіялись мужики — дощу виглядають. С. Руданський).
Що ж до рос. выглядеть, то нам підкажуть, як саме тут треба перекладати, паралелі: Виєднувати, виєднати
Цього дієслова тепер в ужитку немає. А воно таке вимовне! Скажімо,
замість домовитися з добрим фахівцем про перехід на роботу до нашого
цеху написати виєднати собі в цех доброго фахівця. Далебі,
формулювання краще! По-перше, тим, що коротше, а отже
й інформативніше, по-друге, не таке канцелярське і справді українське.
Або: агітувати кого за кандидата такого-то — виєднувати голоси
кандидатові такому-то... Читати далі »
Наша високоповажна «наставниця-граматика» і нині жваво, по-молодому відгукується на нові потреби мовної практики.
І.Вихованець
Про граматичні форми, точне використання яких допомагає уникнути прикрого непорозуміння між учасниками комунікації
На жаль, однією з типових помилок є неправильне вживання закінчень іменників чоловічого роду на приголосний. Вони можуть мати або закінчення -а (-я), або -у (-ю), наприклад: акціонерА, бюджетУ, суверенітетУ, ВасильковА (місто). Деякі іменники на зразок папір, елемент, актив, блок, рахунок і под. у цьому відмінку можуть мати як закінчення -у (-ю), так і закінчення -а (-я), що залежить від їхнього значення...Читати далі »
27 липня – Чур, Пращур (народна назва «Паликопа», з санскритського чур – палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом «межевого вогню» - він пильнує майно і власність Роду ... ... ...
20 липня – Свято Перуна. Перун – це Син Божий, якого отець Сварог посилає на замлю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги Пращурів наших! .. ... ...
14 липня – Стрибог (Посвистач, Позвізд) – Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води ... ... ...
Липень. Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх (від юдейського пророка Іллі, якого адаптувало християнство), Народна ж назва прозора – в цей час цвіте липа, збирають липовий цвіт, який є цілющими ліками від застуди та інших хвороб. Інші назви походять від назв літніх робіт та погодних явищ
29 червня - свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої рибини. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослини, що нині має назву "петрів батіг" (цикорій) ... ... ...
*20-21 червня – Купайло прийде у вінку. Найкоротша в році ніч – 7 годин 33 хвилини. Саме в цю чарівну ніч шукайте Цвіт Папороті! На світанку габеріть цілющого зілля ... ... ...
З книгосхову
Пошук по сайту
