Українські скарби

Неділя, 17.02.2019, 17:02

Вітаю Вас Подорожній | RSS | Чільна сторінка | | Реєстрація | Вхід

Чільна сторінка » »

« 1 2 3 4 5 ... 9 10 »

Ознаки подібності
Їх у російській мові передають слова-суфікси -образный, -подоб­ный, -видный. Сучасна українська мова теж використовує слова-суфікси, але тільки два: -подібний і -видний (яйцеподібний, грушовид­ний, скловидний тощо).
Має наша мова і власні суфікси на означення подібності. Це -уватий, -атий (-ятий), холмообразный — горбкуватий; похожий на волка — вовкуватий; похожий на цыгана — циганкуватий; глубоко посаженные глаза — ямкуваті очі (Марко Вовчок); похожий на крест (крестообразный) — хрещатий.
Яким ознакам подібності слід віддавати перевагу — словам-суфіксам чи просто суфіксам? Це залежить од тексту. Наприклад, не варто писати кулеподібний, коли не відомо, чи предмет подібний до рос. шара чи до рос. пули. Якщо до набою, то пишемо кулеподібний, якщо до шара, то краще казати кулястий і цим уникнути плутанини... Читати далі »
Категорія: Прикметник | Переглядів: 1126 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Дієприслівники теперішнього часу
Як уже мовлено, притаманними їм суфіксами є -учи, -ючи, -ачи, -ячи. Та ось у Шевченка читаємо: Заспіває козаченько, ходя по долині. Чи не сказано це під тиском російщини? — спитаємо себе. Але й у народних піснях, що дійшли до нас із сивої давнини, чуємо: Полю­била миленького, при місяці стоя; Ой, був та загув сивий голубочок, сидя на тичині.
Річ у тім, що у старовинних піснях полишалися короткі дієприк­метникові (зверніть увагу: дієприкметникові!) форми, що за давніх-давен входили до складеного присудка. Відтоді наша мова таких форм не утворює, а ті, що були, або перейшли в категорію прикметників типу горючий, лежачий, летючий, видючий (див. «Прикметник»), або стали дієприслівниками з відповідними суфіксами та функціями. «Суть цього процесу, — зазначає П. Житецький, — лежить у ступеневому розвитку дієслівних елементів мови в розумінні їх переваги над іменними. Ні в чому та перевага так гостро не виявилась, як у перетворенні коротких, тобто іменних, дієприкметників на дієприслівники».
Тому словами ходя, стоя, сидя, власне, й вичерпуються описані форми, що дійшли до нас із давнини. Можливість уживати їх сьо­годні — нульова. Хіба що для надання творові поетично-пісенного давньо-українського колориту, як це зробив Т. Г. Шевченко... Читати далі »
Категорія: Дієслово | Переглядів: 2246 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (1)

Дієприкметник
Активні дієприкметники

З доброго десятка синонімів — знадливий, звабний, привабливий, чарівний, принадний, прецікавий, чудовий, пречудовий, приє-мний, захватний, захопливий і т.д. — сучасні україномовні засоби масової інформації чомусь уподобали єдиний: захоплюючий. Тільки й пишуть захоплююча подорож, захоплююча екскурсія, захоплююча розмова, захоплююча повість, захоплюючий сюжет… може, це тому, що воно — дієприкметник, який наближує нашу мову до російської? А може, комусь просто імпонує оте плюю в стосунку до синонімів…
Щодо авторів наукоподібних текстів, то вони просто не можуть жити без літературно-фіктивного дієприкметника існуючий. Чому фіктивного? Та тому, що народна мова, використана навіть у нау­коподібних текстах, може чудово без нього обійтися... Читати далі »
Категорія: Дієслово | Переглядів: 2204 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Наша мова має безліч слів, схожих одне на одне звуковою формою, проте відмінних (увага!) значенням і написанням. Первинний і первісний, зміцнити і зміцніти, паритет і пріоритет... Не дивина, що чимало авторів (журналістів, літераторів, науковців) хибують на підміну понять, мимоволі вживаючи не ті слова, яких потребує контекст, а ті, що спантеличують вимовною подібністю.
Підступність паронімів (так іменують близькозвучні слова) спонукає пильнувати бодай найпоширеніших (типових) формулювань, де трапляються помилки через нерозрізнення суголосних понять. Мистецький доробок Леся Мартовича (чиє 140-ліття щойно минуло) є актуальним посібником у царині нормативного вживання слів-паронімів... Читати далі »
Категорія: Суголосся | Переглядів: 1008 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (1)

Доволі часто в щоденному спілкуванні нам доводиться відстоювати власну думку за допомогою доказів, фактів, тобто аргументів. Слова аргументація й аргументування вживають, коли йдеться про наведення аргументів на користь чого-небудь: аргументація була переконливою, аргументування переконливе. Якщо потрібно підкріпити свою позицію (наприклад, дослідницьку) сукупністю аргументів або висловити підтримку чиєїсь позиції, варто використовувати лише слово аргументація. Тож правильним буде речення: Основні положення дослідження доповідач підкріпив переконливою аргументацією.
Мовці часто плутають ці слова, що насправді мають як спільні, так і відмінні значення... Читати далі »
Категорія: Слововживання | Переглядів: 3824 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Виглядати
Самоперекладачі тулять це дієслово до рос. выглядеть. І грубо помиляються. Адже українське виглядати має лише двоє значень:
1. визирати (І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав — Т. Шевченко);
2. на когось чекати, чогось сподіватися (Обсіялись мужики — дощу виглядають. С. Руданський).
Що ж до рос. выглядеть, то нам підкажуть, як саме тут треба пе­рекладати, паралелі:
Виєднувати, виєднати
Цього дієслова тепер в ужитку немає. А воно таке вимовне! Ска­жімо, замість домовитися з добрим фахівцем про перехід на роботу до нашого цеху написати виєднати собі в цех доброго фахівця. Далебі, формулювання краще! По-перше, тим, що коротше, а отже й інфор­мативніше, по-друге, не таке канцелярське і справді українське. Або: агітувати кого за кандидата такого-то — виєднувати голоси кандидатові такому-то... Читати далі »
Категорія: Дієслово | Переглядів: 819 | Додав: Росава | Дата: 11.07.2011 | Коментарі (0)

Наша високоповажна «наставниця-граматика» і нині жваво, по-молодому відгукується на нові потреби мовної практики.

І.Вихованець

Про граматичні форми, точне використання яких допомагає
уникнути прикрого непорозуміння між учасниками комунікації

На жаль, однією з типових помилок є неправильне вживання закінчень
іменників чоловічого роду на приголосний. Вони можуть мати або
закінчення -а (-я), або -у (-ю), наприклад: акціонерА, бюджетУ,
суверенітетУ, ВасильковА (місто).
Деякі іменники на зразок папір,
елемент, актив, блок, рахунок і под. у цьому відмінку можуть мати
як закінчення -у (-ю), так і закінчення -а (-я), що залежить від
їхнього значення... Читати далі »

Категорія: Слововживання | Переглядів: 3046 | Додав: Росава | Дата: 04.07.2011 | Коментарі (0)

27 липня – Чур, Пращур (народна назва «Паликопа», з санскритського чур – палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом «межевого вогню» - він пильнує майно і власність Роду ... ... ...

Категорія: Липень | Переглядів: 743 | Додав: Росава | Дата: 22.06.2011 | Коментарі (0)

22 липня – Перуниця (Блискавиця) – жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють у полі, щоб не ображати Богиню.

Категорія: Липень | Переглядів: 819 | Додав: Росава | Дата: 21.06.2011 | Коментарі (0)

20 липня – Свято Перуна. Перун – це Син Божий, якого отець Сварог посилає на замлю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги Пращурів наших! .. ... ...

Категорія: Липень | Переглядів: 1415 | Додав: Росава | Дата: 20.06.2011 | Коментарі (0)

14 липня – Стрибог (Посвистач, Позвізд) – Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води ... ... ...

Категорія: Липень | Переглядів: 940 | Додав: Росава | Дата: 18.06.2011 | Коментарі (0)

 
Липень. Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх (від юдейського пророка Іллі, якого адаптувало християнство), Народна ж назва прозора – в цей час цвіте липа, збирають липовий цвіт, який є цілющими ліками від застуди та інших хвороб. Інші назви походять від назв літніх робіт та погодних явищ
Категорія: Липень | Переглядів: 747 | Додав: Росава | Дата: 14.06.2011 | Коментарі (0)

29 червня - свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої рибини. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослини, що нині має назву "петрів батіг" (цикорій) ... ... ...

Категорія: Червень | Переглядів: 1002 | Додав: Росава | Дата: 23.05.2011 | Коментарі (0)

 
 
*20-21 червня – Купайло прийде у вінку. Найкоротша в році ніч – 7 годин 33 хвилини. Саме в цю чарівну ніч шукайте Цвіт Папороті! На світанку габеріть цілющого зілля ... ... ...
Категорія: Червень | Переглядів: 6967 | Додав: Росава | Дата: 21.05.2011 | Коментарі (1)


19-22 червня – літнє сонцестояння.
Найдовший у році день – 16 годин 27 хвилин
Категорія: Червень | Переглядів: 1014 | Додав: Росава | Дата: 20.05.2011 | Коментарі (0)


Розділи сайту



Цікаві матеріали

Козаки-характерники
Юрій Городянин-Лісовський (Горліс-Горський)

З книгосхову

ХОЛОДНИЙ ЯР. Юрій Горліс-Горський

Пошук по сайту



     

Матеріали, що спонукають до роздумів

Мапа гостей

        free counters

Статистика

Наша кнопка

             Українські скарби. Духовна культура, міфи та легенди, історія, народна медицина...
    [Отримати код кнопки]

Друзі сайту

ЗНАТИ ЩОБ РОЗУМІТИПравий Портал Донеччини ВОРОХОБНИК: портал українців Луганщини «Сонячний зайчик» – газета дитячої творчості та спілкуваннякарате-до Червоноград-Сокаль Наше-Рідне Славянский информационный каталог Слово наше рідне - слово українське Дух Волі - суспільно-політичне інтернет-виданняКняже Місто «Незборима нація» – видання історичного клубу «Холодний яр» Aгітаційно-пропагандивний ресурсІсторична Спадщина Антії-Руси-України Родинне Дерево нашої землі Рукотвори - скарбниця майстрів Мистецька крамниця Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» решта наших друзів >>>

Пиши українськоюУкраїна у нас одна